1)Чи можна поданий текст назвати оповіданням?Чому? 2)Яким матеріалом потрібно доповнити текст,щоб яскравіше донести до читача основну думку?
3)Як зміниться текст,якщо його доповнити описом героїв?
4)Визначте композиційні елементи оповідання: зав'язку,розвиток дій, кульмінацію, розв'язку ​

Місто Київ — столиця України. Київ з любов’ю називають і красивим містом, і давнім, і сучасним, і величним. Як відомо, особливо чарівним Київ буває весною, коли буйна зелень уривається у місто. Усі знають Київ як місто квітучих каштанів. Весною на очах у киян наливаються, ростуть та цвітуть трави й квітки. Кияни замиловуються та пишаються своїми парками й бульварами. І хто хоч раз побуває у Києві, той з великою любов’ю згадує про це місто, хоче ще приїхати до нього. Кияни та гості міста полюбляють прогулюватися по головній вулиці столиці — Хрещатику, який після реконструкції викликає захоплення. А як прикрашає столицю могутній Дніпро та мости, перекинуті через нього. У Києві збереглися унікальні історичні пам’ятники архітектури. Це і Софійський собор, і Києво-Печерська лавра, і фрагменти Золотих воріт, і багато ще соборів та церков. Київ є центром науки, освіти, культури та промисловості. В навчальних закладах вчитися дуже престижно. Місто Київ є одним з небагатьох міст України, дефункціонує метро. Я дуже радий, що столицею України є таке славетне місто, котре я дуже люблю. Нехай у віках процвітає наше улюблене місто!

Подсо́лнечник одноле́тний (лат. Heliánthus ánnuus), Подсо́лнечник масли́чный — вид травянистых растений из рода Подсолнечник (лат. Helianthus — солнечный цветок) семейства Астровые. 
Народное название — подсолнух. 

Однолетнее травянистое растение. 

Стебель высотой от 0,6 до 3 метров, прямой, преимущественно неветвящийся, покрыт жесткими волосками. 

Листья очередные, на длинных черешках, верхние сидячие, нижние супротивные, тёмно-зелёные, овально-сердцевидные, с пластиной до 40 см длины, опушённые короткими жёсткими волосками, с пильчатыми краями. 

Цветки в верхушечных, очень крупных корзинках, 30—50 см в диаметре, до зацветания (в стадии бутонов) поворачиваются в течение дня за солнцем. После зацветания цветки ориентированы в основном на восток. Краевые цветки язычковые, оранжево-жёлтые, 4—7 см длины, обычно бесплодные; внутренние — трубчатые, буро-желтого цвета, обоеполые, многочисленные (500—2000). Венчик пятичленный. В цветке пять тычинок со свободными нитями, но со сросшимися пыльниками. Подсолнечник образует чаще одно соцветие, но бывают и дополнительные отростки с малыми соцветиями. Цветёт в июле — августе в течение 30 дней. 
Плоды — продолговато-яйцевидные семянки, слабогранистые, слегка сжатые, 8—15 мм длины и 4—8 мм ширины, с кожистым околоплодником, белые, серые, полосатые или черные. 

Пыльцевые зёрна трёхбороздно-оровые, шаровидной формы. В диаметре (с шипами) 37,4—44,8 мкм. В очертании с полюса и экватора почти округлые. Борозды шириной 4—5 мкм, короткие, с неровными краями, часто со слабозаметными контурами, с притуплёнными концами. Оры овальные, экваториально вытянутые, шириной 4—5 мкм, длиной 6—6,5 мкм. Ширина мезокольпиума 22—25 мкм, диаметр апокольпиума 11—14,2 мкм. Толщина экзины (без шипов) 1,2—1,8 мкм. Подстилающий и нижележащие слои тонкие. Высота стерженьков под шипами до 1 мкм, между шипами, 0,3—0,4 мкм. Скульптура шиповатая, высота шипов 3,5—5 мкм, диаметр основания 1,2—1,5 мкм, концы их оттянуты и заострены; шипы расположены равновмерно, на мезокольпиуме в полярной проекции находится пять шипов. Пыльца золотистого цвета.