1)два ряди однорідних членів є в реченні а. небо над головою чисте й прозоре , тремтить у ньому яскраво-біле кружало єдиної хмари б.ми сидимо ,схилившись над вудками ,і тільки тиша й небо понад нами в.він стояв на коморі з веслом ,суворий і красивий ,і дивився вперед г.синій вечір тихо бродить
,квіти колихає і навшпиньки в хату входить ,вікна затуляє

- привіт.
- привіт.
-  в нас сьогодні тема уроку "Дієприкметник як особлива форма дієслова"?
- так.
- ти підготувалась?
- звичайно.
- то давай проведемо коротеньку перевірку?
- давай.
- Що таке дієприкметник?
-Дієприкметник — особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією або станом і поєднує в собі граматичні особливості дієслова і прикметника.
- молодець.
-а на які питання відповідає?
- Відповідає на запитання - який?, яка?, яке?, які?
-правильно.
- а яка особлива форма?
- Особлива форма,закінчення на но,то.
- молодчинка.
- А який вид має?
- Із дієслівних граматичних ознак дієприкметник має вид — доконаний або недоконаний та час — теперішній або минулий..
- молодець. ходімо вже на урок.
 -ідемо

Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ. 

Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині. 

Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом. 

Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть. 

У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.