Єдиний у світі майстер мікромініатюр нещодавно відсвяткував свій ювілей. Неперевершеному художнику Миколі Сядристому виповнилося 80. Його мікроскопічні творіння не може повторити жоден митець світу. Наші кореспонденти поспілкувалися з автором найменших у світі мініатюр.
Український лівша, відомий на весь світ. За своє життя Микола Сядристий створив близько ста мініатюр. Настільки крихітних, що без мікроскопа й не побачиш. Така робота потребує неймовірної точності рухів. Працювати майстрові доводилося вночі - щоб кроки сусідів не заважали. І в ідеально чистій кімнаті. Без єдиної порошинки.
Рука може хитнутися - навіть від ударів серця. Тому творив між ними, затамувавши подих. Микола Сергійович - майстер спорту з підводного плавання, тож затримувати дихання міг - на 6 хвилин. Митець настільки оволодів своїм тілом, що вмів навіть сповільнювати пульс. До сьогодні його досягнень не зміг повторити ніхто у світі.
Нині автора можна зустріти в музеї в Києві. Тут є близько 20 його робіт. Серед них - і підкована блоха. Яку сам Микола Сергійович витвором мистецтва - не вважає.
"Підкована блоха - це чепуха. Вона не має ніякої культури. Я роблю такі роботи, які мають аристократичність по вибору, по задуму", - говорить Микола Сядристий, автор мікромініатюр.
Інша справа - корабель пам'яті Гріна. У ньому - 337 деталей з чистого золота. При цьому він настільки маленький, що легко проходить у вушко голки. Відвідувачі від нього у захваті.
"Корабль. Он красивый, маленький такой. Я такого никогда не видел", - говорить Євген Поляков, відвідувач музею.
"Мне очень интересно, как он это придумал и каким образом это все можно было произвести", - говорить Вікторія Козюра, туристка.
Нині, крім мініатюр, автор захоплюється історією та політикою. Досліджує, видає власні книги. А ще - любить віршувати. Минулого року видав збірку власних поезій під назвою "Мить". Декламує свої вірші із задоволенням.
"Я помирав. І в ту останню мить усе життя в очах не пронеслося. Згадалась річка, яблука в воді, квітуча балка між зелених нив. Суворість матері, запилене колосся. Все те, чого ніколи не цінив".
Микола Сергійович у своєму музеї майже кожен день - завжди готовий провести екскурсію і поділитися досвідом. Виставки Миколи Сядристого відкриті і за кордоном - до сьогодні вони лідери за кількістю відвідувачів.
Єдиний у світі майстер мікромініатюр нещодавно відсвяткував свій ювілей. Неперевершеному художнику Миколі Сядристому виповнилося 80. Його мікроскопічні творіння не може повторити жоден митець світу. Наші кореспонденти поспілкувалися з автором найменших у світі мініатюр.
Український лівша, відомий на весь світ. За своє життя Микола Сядристий створив близько ста мініатюр. Настільки крихітних, що без мікроскопа й не побачиш. Така робота потребує неймовірної точності рухів. Працювати майстрові доводилося вночі - щоб кроки сусідів не заважали. І в ідеально чистій кімнаті. Без єдиної порошинки.
Рука може хитнутися - навіть від ударів серця. Тому творив між ними, затамувавши подих. Микола Сергійович - майстер спорту з підводного плавання, тож затримувати дихання міг - на 6 хвилин. Митець настільки оволодів своїм тілом, що вмів навіть сповільнювати пульс. До сьогодні його досягнень не зміг повторити ніхто у світі.
Нині автора можна зустріти в музеї в Києві. Тут є близько 20 його робіт. Серед них - і підкована блоха. Яку сам Микола Сергійович витвором мистецтва - не вважає.
"Підкована блоха - це чепуха. Вона не має ніякої культури. Я роблю такі роботи, які мають аристократичність по вибору, по задуму", - говорить Микола Сядристий, автор мікромініатюр.
Інша справа - корабель пам'яті Гріна. У ньому - 337 деталей з чистого золота. При цьому він настільки маленький, що легко проходить у вушко голки. Відвідувачі від нього у захваті.
"Корабль. Он красивый, маленький такой. Я такого никогда не видел", - говорить Євген Поляков, відвідувач музею.
"Мне очень интересно, как он это придумал и каким образом это все можно было произвести", - говорить Вікторія Козюра, туристка.
Нині, крім мініатюр, автор захоплюється історією та політикою. Досліджує, видає власні книги. А ще - любить віршувати. Минулого року видав збірку власних поезій під назвою "Мить". Декламує свої вірші із задоволенням.
"Я помирав. І в ту останню мить усе життя в очах не пронеслося. Згадалась річка, яблука в воді, квітуча балка між зелених нив. Суворість матері, запилене колосся. Все те, чого ніколи не цінив".
Микола Сергійович у своєму музеї майже кожен день - завжди готовий провести екскурсію і поділитися досвідом. Виставки Миколи Сядристого відкриті і за кордоном - до сьогодні вони лідери за кількістю відвідувачів.
1. Укажіть складне сполучникове речення
A) Дитинству все казковим видається — не збіднюйте ж
душі його красу.
Б) До правди тяжко ми доходим, неправда прийметься за мить.
В) Я так люблю зимові вечори в людському домі, де ростуть
діти.
Г) Порозростають ті білії сніги, покриються травицею всі луги.
2. Укажіть складносурядне речення
А) Я квітку не можу зірвати, бо їй, як людині, болить.
Б) Чи ж можна забуть, як шуміли луги у моїй стороні?
В) Споглядаю, як ліс проростає осінньою синню.
Г) Пахне сіно лугове, і зав'язь в чистих росах зріє.
3. Укажіть складнопідрядне речення
А) Бачу людину вперше, а вона менi рiдна.
Б) Можна нічого не дочекатися, але можна бути щасливим,
передчуваючи щастя.
В) Не може бути самотньою людина, якщо на землі хліб і
квіти живуть.
Г) Давнє горе не так болить, але ниють і давні рани.
4. У якому складносурядному реченні частини пов'язані протиставним сполучником?
А) Чи то мені здається, чи то справді свист тихшає?
Б) Гнало вітрами з півдня, проте ще холодно не було.
В) To заблищить самотня зірка, то срібним сяйвом вкриваються контури сизуватої хмари.
Г) Серпик місяця набрав ясноти, й зорі побільшали та опустилися нижче.
5. Позначте складнопідрядне з'ясувальне речення
А) Біжить стежина в сад у зарості малини, яка дозріла вже і
запахом п'янить.
Б) Ніколи не знаєш, що подарує берегові розхитаний і розскриплений пароплав.
В) Благословенна тиша стояла над волошковим засніженим
світом, що на невидимих решетах пересівав сяйво й підтемінь.
Г) Серпневе сонце стирало бруд з білих хаток, мережило чорні шляхи, що гналися в поле.