2. Розставити розділові знаки, де потрібно, підкреслити головні члени
речення, охарактеризувати
складносурядні речення.
1)Холодні зірки мерехтіли у темному
небі і нескінченний Чумацький Шлях
простягся у вічність.
2)Береза плаче тихими слізьми ами ті
сльози навесні збираємо..​

— Доброго дня, пане. Чи не будете ласкаві мені до Доброго дня. Звичайно. Яке у вас питання?
— Розумієте, у моєї племінниці завтра день народження. Хочу подарувати домашню тваринку, щоб і очі радувала, і клопіт не завдавала. Кого б ви порекомендували? 
— Подивіться на цього чудового папугу. Буде весело цвірінькати и підіймати настрій.
— Цей варіант одразу відпадає. Бітько дівчинки страждає на головний біль. Думаю, зайвий гамір у домі йому не потрібний.

—Тоді візьміть маленького хом'ячка. Багато клопіт він не завдасть, але до привчити дівчинку до відповідальності.
— Слушна думка. Але ж просто я його не принесу. Потрібна ще, мабуть, клітка і корм, хоча б на перший час.
— Усе це є в нашому магазині. Можете бути спокійні.Зараз принесу все потрібне.
— Будьте так ласкаві.
— Ось і маленький хом'як зі своїм "приданим".Забирайте.З вас 250 гривень за все.
— Гарно дякую за до До побачення.
— Звертайтесь ще. Хай вам щастить. 

На дуже далекій Півночі, де Зима панує цілий рік, і живуть там невеликі снігові люди, було Снігове містечко.
А чого снігове?
Бо більше нічого не було, з чого можна було побудувати собі домівки.
Так і жили снігові люди у хатинках зі снігу.
Та їм зовсім не було холодно.
Щоб зігрітися, вони пили тепле какао.
А вогнище палили на великій міській площі, одне для всіх.
Для цього Дід Мороз, який жив неподалік, присилав їм в'язанки дрів. А снігові люди у знак подяки допомагали дідусю робити подарунки для дівчаток і хлопчиків.
Вони навіть влаштували собі велику майстерню. Саме тут снігові люди виготовляли смачний шоколад, робили кумедних плюшевих ведмежат і машинки на ключиках.
Так тривало багато років, поки одного разу напередодні Нового Року не трапилась біда - Дід Мороз захворів. І не просто захворів, а взагалі залишився без сил.
А сталось так тому, що діти забули про Новий Рік і не написали листів з бажаними подарунками.
Тому в сніговому містечку скоро зник вогонь, а майстерня припинила роботу.
Снігові люди не знали, чим до Діду Морозу.
Аж поки одна маленька снігова дівчинка не порадила зробити багато сніговиків і відправити їх по всьому світу, щоб ті нагадали малюкам, хлопчикам і дівчаткам, про Новий Рік, Діда Мороза і подарунки.
Мешканці міста працювали кілька днів. Вони зліпили стільки сніговиків, що через добу на подвір'ї кожного будинку була своя снігова баба.
Наступного ранку, коли дітлахи вибігли гуляти, вони були у захваті. Адже всі забули, що свята наближаються.
Пора писати Діду Морозу листи з проханням про подаруночки!
Ось так дівчатка і хлопчики згадали про Новий Рік. А посланців Діда Мороза - білих сніговиків вони оберігали до самої весни.
А в сніговому містечку життя продовжувалось - люди жили в будиночках зі снігу, пили тепле какао і робили іграшки.
Так, мабуть, і зараз відбувається.