Я часто замислююсь, що чекає на всіх нас у майбутньому. А замислюючись над цим, я ніколи не приходжу до одного і того ж рішення. Інколи мені здається, що на людство чекає прекрасне майбутнє. На Землі не буде більше великих війн, завдяки досягненням науки й техніки людство назавжди очистить планету від усього сміття, яким воно заповнило її ось уже протягом кількох століть. Усі люди будуть жити в гармонії з навколишнім світом і природою.
Але через хвилину мені здається, що таке життя може настати тільки у тому випадку, якщо все людство замовить собі пропуск в астрал і через нього потрапить в Небесне царство.
Але всі мої ілюзії розпадаються у ту саму мить, коли, вийшовши на вулицю, я бачу худі й заморені обличчя літніх людей, що мусять увесь день стояти на морозі лише для того, щоб випрохати жменьку монет на хліб, або коли я бачу птахів у калюжі нафти, або коли стільки іде грошей на озброєння, або коли дивлюсь кримінальну хроніку.
Ось тоді мені здається, що у людства немає майбутнього або на нього чекає таке майбутнє, що краще б його не було.
Але усе-таки мені здається, що ми не настільки нерозважні, щоб допустити це.
Кожен школяр, по–перше, може навчатися у школі. Навчання безкоштовне. По–друге, успішність залежить від його систематичного відвідування уроків, виконання домашнього завдання, уваги та старання. Ми дізнаємося багато нового. По–третє, навчання робить нас відповідальними і дисциплінованими. Учні привчаються не спізнюватися на уроки. По–четверте, ми стаємо творчими людьми. Цікаво приймати участь у конкурсах, концертах. По–п’яте, вчить нас працювати. Учні слідкують за чистотою на парті, у класі, шкільному подвір’ї.
В дітей є всі умови, щоб добре вчитися. Найбільшу користь суспільству приносить людина, котра багато знає і вміє.
Я часто замислююсь, що чекає на всіх нас у майбутньому. А замислюючись над цим, я ніколи не приходжу до одного і того ж рішення.
Інколи мені здається, що на людство чекає прекрасне майбутнє. На Землі не буде більше великих війн, завдяки досягненням науки й техніки людство назавжди очистить планету від усього сміття, яким воно заповнило її ось уже протягом кількох століть. Усі люди будуть жити в гармонії з навколишнім світом і природою.
Але через хвилину мені здається, що таке життя може настати тільки у тому випадку, якщо все людство замовить собі пропуск в астрал і через нього потрапить в Небесне царство.
Але всі мої ілюзії розпадаються у ту саму мить, коли, вийшовши на вулицю, я бачу худі й заморені обличчя літніх людей, що мусять увесь день стояти на морозі лише для того, щоб випрохати жменьку монет на хліб, або коли я бачу птахів у калюжі нафти, або коли стільки іде грошей на озброєння, або коли дивлюсь кримінальну хроніку.
Ось тоді мені здається, що у людства немає майбутнього або на нього чекає таке майбутнє, що краще б його не було.
Але усе-таки мені здається, що ми не настільки нерозважні, щоб допустити це.
Кожен школяр, по–перше, може навчатися у школі. Навчання безкоштовне. По–друге, успішність залежить від його систематичного відвідування уроків, виконання домашнього завдання, уваги та старання. Ми дізнаємося багато нового. По–третє, навчання робить нас відповідальними і дисциплінованими. Учні привчаються не спізнюватися на уроки. По–четверте, ми стаємо творчими людьми. Цікаво приймати участь у конкурсах, концертах. По–п’яте, вчить нас працювати. Учні слідкують за чистотою на парті, у класі, шкільному подвір’ї.
В дітей є всі умови, щоб добре вчитися. Найбільшу користь суспільству приносить людина, котра багато знає і вміє.