6 31. ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ 279. І. Прочитайте текст. Визначте його основну думку. Дайте аргу-
ментовану відповідь на поставлене на початку параграфа запитання.
Свої аргументи запишіть у зошит.
Добро повноцінне, якщо людина керується не загальною ідеєю добра,
не усвідомленням виконаного обов'язку, а живими почуттями любові,
жалю, симпатії, безкорисливої радості спілкування. Людина має про-
йнятися вродженим духом ніким не підробної моральності настільки,
щоб він міг жити й бути втіленим у найглибших почуттях її, проявляти-
ся мимоволі й невимушено. Добро чогось варте, коли людина, забувши
про те, що повинна творити добро, залишається доброю (З журналу).
II. Знайдіть у тексті дієприкметники. Визначте рід, число, відмінок їх.
Відповідь:
1. Надворі прохолодно.
2. Ожеледь.
3. Сніжна гірка.
4. Проїжджа частина вулиці/ проїжджий бік вулиці.
5. Випадковий перехожий.
6. Пішли пішки.
7. Місто знаходиться за сім кілометрів.
8. Вулиця яскраво освітлена.
Пояснення:
Вживання російськомовних слів.
Настали зимові свята, вулиці освітили ліхтарики і навіть ожеледь не псувала настрою.
Тарас запропонував другові покататися на сніговій гірці.
Місто знаходилось за сім кілометрів, а останній автобус поїхав. Їм довелось повертатися пішки.
Надворі прохолодно, тому випадкові перехожі нетерпляче тупцять біля кав*ярні.
– Гей, Вороно! – гукнув Заєць. – Зірви-но мені яблуко!
Ворона перелетіла з ялинки на яблуню і зірвала яблуко. Тільки в дзьобі його не втримала – воно впало вниз.
тобі, Вороно! – сказав Заєць і хотів бува яблуко підняти, а воно, наче живе, раптом зашипіло... і побігло. Що таке?
Заєць злякався, потім зрозумів: яблуко впало прямо на Їжака, який, згорнувшись клубочком, спав під яблунею. Їжак спросоння схопився і кинувся бігти, а яблуко на колючки начепилося.
Яблуко
– Стій, стій! – кричить Заєць. – Куди моє яблуко потягнув?
Зупинився Їжачок і говорить:
– Це моє яблуко. Воно впало, а я його спіймав.
Заєць підскочив до Їжака:
– Негайно віддай моє яблуко! Я його знайшов!
Яблуко
До них Ворона підлетіла.
– Дарма сперечаєтесь, – каже, – це моє яблуко, я його собі зірвала.
Яблуко
Жоден з іншим погодитися не може, кожен кричить:
– Моє яблуко!
Крик, гвалт на весь ліс. І вже бійка починається: Ворона Їжака в ніс клюнула, Їжак Зайця голками вколов, а Заєць Ворону брикнув ногою...
Яблуко
Аж тут Ведмідь з'явився. Та як загарчить:
– Що таке? Що за гвалт?
Всі до нього:
– Ти, Михайле Івановичу, у лісі найбільший, найрозумніший. Розсуди нас по справедливості. Кому це яблуко присудиш, так тому і бути.
І розповіли Ведмедю все, як було.
Яблуко
Ведмідь подумав, подумав, почухав за вухом і спитав:
– Хто яблуко знайшов?
– Я! – сказав Заєць.
– А хто яблуко зірвав?
– Як р-раз я! – каркнула Ворона.
– Добре. А хто його спіймав?
– Я спіймав! – пискнув Їжак.
– Ось що, – розсудив Ведмідь, – всі ви праві, і тому кожен з вас повинен яблуко отримати...
– Але тут тільки одне яблуко! – сказали Їжак, Заєць і Ворона.
Яблуко
– Розділіть це яблуко на рівні частини, і нехай кожен візьме собі по шматочку.
І всі хором вигукнули:
– Як же ми раніше не здогадалися!
Їжачок взяв яблуко і розділив його на чотири частини.
Яблуко
Один шматочок дав Зайцеві:
– Це тобі, Заєць, – ти перший побачив яблуко.
Другий шматочок Вороні віддав:
– Це тобі, Вороно, – ти зірвала яблуко.
Третій шматочок Їжачок собі до рота поклав:
– Це мені, бо я спіймав яблуко.
Четвертий шматочок Їжачок Ведмедеві в лапу поклав:
– А це тобі, Михайло Івановичу...
– А мені за що? – здивувався Ведмідь.
– А за те, що ти нас всіх помирив і уму-розуму навчив!
І кожен з'їв свій шматочок яблука, і всі були задоволені, тому що Ведмідь розсудив справедливо, нікого не образив.
Яблуко
Яблуко
Автор: Сутєєв В.; ілюстратор: Сутєєв В.
Прослухати аудіоказку на Youtube
Пропонуємо також:
Їжак і сонце Болгарська народна казка
"Їжак і сонце"
Болгарська народна казка
Вуж та їжак Албанська народна казка
"Вуж та їжак"
Албанська народна казка
Злючко-колючко Скребицький Г.
"Злючко-колючко"
Скребицький Г.
Їжакові голки Яковлєв А.
"Їжакові голки"
Яковлєв А.
Усі книги з категорії "їжаки"
На головну сторінку
У моєму російськомовному дитинстві були книги з малюнками чудових ілюстраторів, таких як Володимир Сутєєв, Юрій Васнєцов та інших. Я дуже любила їх читати і розглядати. Ці казки та оповідання назавжди залишились у моїй душі. Дитинство моїх дітей - україномовне, і я б хотіла читати їм ці книги українською. Саме для цього і було зроблено цей сайт.
Валерія Воробйова
Гостьова книга - Контакти
© 2015-2020 Валерія Воробйова