. Головна думка: Тож не кривди хліба, синку, крихти не зрони. 2. Кидати - упустити, зронити. 3. Хлопчику, гляди, ти ж на вулицю гуляти з хлібом не іди! Тож не кривди хліба, синку, крихти не зрони. (Звертання виділяються комами) 4. Дасть (що зробить?); гляди, не іди (що роби?); гуляти (що робити?); упустиш, стопчеш (що зробиш?); вклали, не спочили, недоспали (що зробили?); не кривди, не зрони (що роби?) Не з дієсловами пишеться окремо, крім випадків, коли слово не вживається без не, коли є префікс недо- - недоспали.
Наприклад: 1. Подніпров'я мені колискою було. (Ле): іменною частиною складеного присудка виступає іменник колискою, а зв'язкою — дієслово було. 2. І ти осталася одна на березі. (Шевч.): іменною частиною є числівник одна, зв'язкою — дієслово осталася. 3. Чорні жилаві руки були наче з заліза. (Коцюб.): іменна частина — наче з заліза, зв'язка — були. Роль зв'язки найчастіше виконує дієслово бути, рідше в значенні зв'язки вживаються дієслова стати, становити, вважатися, здаватися, називатися, лишатися, являти, видаватися та ін. Зв'язка бути (також являти собою і становити) вказує лише на б і час, тоді як всі інші зв'язки, крім цього, вносять у присудок ще й певні смислові відтінки. Порівняймо: Обличчя героїв спокійні були. (Сос.) і Обличчя героїв спокійними стали. В другому реченні показано змінюваність предмета — обличчя.
