Даю 25б.! Усе що маю Прислівником є виділене слово в реченні:
A Тишу прострочувало рясне капотіння з даху.
Б А під вечір - серед жовтня! - такий сніг пішов!
в Як гарно йти рідним містечком!
гЗате ранок був гідний пробудження! (Із творів м. Павленко)
Враз в класі запанувала тиша і вчителька усміхнулась. Написавши на дошці такі знайомі до болю слова "Моя рідна Україна", вона підійшла до дітей.
- У кожного з вас свої уявлення про наш край, про наші ліси, степи і ріки, про нашу мову і звичаї. Я вважаю, що кожен з вас має право висловити свою неповторну і важливу думку. Адже ви наше майбутнє.
Голос вчительки бринів, тремтячи, як колосок від вітру. І тільки тишина класу і безліч піднятих рук давали цьому колоску натхнення і розуміння, що він ріс і жив не даремно.
- Минулого року ми їздили з бабусею до санаторію і там при вході висіла табличка " Україна плекає про вас". Нам там дуже сподобалось, тому я вважаю, що Україна найкраща.
- А ми вчора ходили до зоопарку і я краєм вуха почув розмову двох дядьків, що на Україні багато лісів, полів, які принесуть їй в майбутньому користі, досить тільки їй розвинутися. Адже Україна така молода держава, яка достигнула успіху і добилась хорошого і вільного життя.
- А я коли хворіла, то про мене піклувалась вся родина. Ніхто не порушував мій спокій, ніхто не заважав мені, і навпаки всі мені старались догоджати. Тому я впевнена, що Україна - це країна хороших, турботливих і вірних людей, які завжди прийдуть на до
З очей вчительки полилися сльози, вона навіть не сподівалась на такі слова. А в голові продовжувала життя одна єдина думка " не даремно я прожила свій вік". А маленькі учні продовжували висловлювати свої думки навіть не замітивши на очах вчительки сльози радості.