Відлетіли пташки в чужі краї. Летіли вони дуже довго вдень та вночі. Нарешті стомлені від подорожі птахи прилетіли.
Птахи чужих країв були раді гостям. Вони дали їм пшениці та дозволили перепочити у їх будиночках. На слідуючий день вони всі дружно будували гнізда для гостей. Одні шукали піря, пух та сіно. Інші все це складали. А після важкої роботи гралися то співали веселі
пісні. Ось так швидко минула зима. Відлітати вже не хотілося, але вони скучили за рідними місцями. Птахи обіцяли повернутися на наступний рік. Тепер у них з*явилися чудові друзі які їх чекають.
- Оленко,а як ти гадаєш,чи треба вітатись з незнайомцями?
- Гадаю що ні,а навіщо?
-Просто ввічливо робити так.Як привітаєшся,зразу подумають,що я вихована.
-Ні!В жодному разі!
-Чому?
-Бо незнайомці бувають різними.Одні бандити,інші шахраї.Але можуть бути добрі незнайомці.Я думаю,що слід вітатись з бабусями і дідусями.
-Погано,що я тільки зараз запитала у тебе.
-Чому ж?
-Тому,що я вчора привіталась з незнайомим чоловіком.
-Це й справді погано.Та ми це виправимо,просто не вітайся з ним більше і все.
-Добре.Дякую за пораду,Оленко.
-Нема за,що!
Відлетіли пташки в чужі краї. Летіли вони дуже довго вдень та вночі. Нарешті стомлені від подорожі птахи прилетіли.
Птахи чужих країв були раді гостям. Вони дали їм пшениці та дозволили перепочити у їх будиночках. На слідуючий день вони всі дружно будували гнізда для гостей. Одні шукали піря, пух та сіно. Інші все це складали. А після важкої роботи гралися то співали веселі
пісні. Ось так швидко минула зима. Відлітати вже не хотілося, але вони скучили за рідними місцями. Птахи обіцяли повернутися на наступний рік. Тепер у них з*явилися чудові друзі які їх чекають.