Лінгвістичне дослідження-відновлення записати речення розставляючи потрібні розділові знаки аргументувати свою думку Добрий день, діти! Тема уроку із української мови «Узагальнення вивченого з теми «Речення зі звертаннями, вставними словами». Завдання (виконати в зошиті)
 1.Записати в одну колонку звертання, а в другу — вставні слова, словосполучення, речення. Пояснити їх правопис.

—Сину, треба думати, сизокрилий, соромно сказати, Вітчизно моя, може, люди, дозвольте, Ніно Павлівно, тато його був у відрядженні, Україно, з іншого боку, червоні троянди, безумовно, брати, між іншим, дорогі мої однокласники, зрештою, мово рідна, мій друже, без сумніву, між нами кажучи, о земле, будь ласка, по-моєму, чудовий краю, на мою думку, по-перше, вітре, далі солов’їні, по-друге, до речі, щастя мені тоді настало, вечірнє сонце, безперечно.

1.1Сконструювати по три речення зі звертаннями і вставними конструкціями. З’ясувати їх роль.

2.Лінгвістичне дослідження-відновлення

— Записати речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Аргументувати свою думку.

1. Археологи знайшли на схилах Старокиївської гори фундаменти князівського палацу, в якому цілком можливо жив сам Кий (П. Загребельний). 2. Пісня здавалося бриніла вже в ньому (М. Коцюбинський).3. Повна хата людей і видно якісь питання обмірковують (А. Головко). 4. Нащо б бачте те згадувать що давно минуло (Т. Шевченко). 5. Неси ж мене коню по чистому полю (І. Франко). 6. Веселеє колись село Чомусь тепер мені старому Здавалось темним і німим (Т. Шевченко). 7. — Мамо гляньте як видно надворі (І. Нечуй-Левицький). 8. Ось нарешті видно віддалік її будинок (Ю. Яновський). 9. Розваж мене музо моя ти порадо Так тяжко на серці в цей вечір мені (Леся Українка). 10. Як дитиною бувало упаду собі на лихо То хоч в серце біль доходив Я собі вставала тихо (Леся Українка).​

Весна - прекрасна та чарівна пора року. Усе навкруги пробуджується від зимової сплячки. З'являються бруньки на деревах, пробиваються крізь землю перші весняні квіти, веселіше усміхається сонечко на небі... Та найбільшим дивом та справжнім святом є приліт птахів із теплих країв. Кожного дня ми з нетерпінням поглядаємо на небо, сподіваючись побачити лелек, шпаків, жайворонків, ластівок...Чекають повернення додому пернатих друзів і учні Вовчатицької школи. Традиційно кожного року тут проходить акція, приурочена зустрічі птахів. Під час цієї акції учні під керівництвом учителя біології Ірини Антонівни Добуш готують різні заходи, присвячені птахам.Цього року учні виготовляли шпаківні. Розвісили їх і біля рідної школи, і в ліску ще 18 березня. Всі завзято працювали, аби зробити будиночки для шпаків затишними та надійними. Учні взяли участь і у конкурсі «Правдивий світ птахів». Готуючись до цього заходу вони вивчали поведінку птахів, з'ясовували небезпеки, які виникають під час їх міграції, писали прозові та поетичні твори, робили фотографії. Як наслідок, чимало учнів Вовчатицької школи стали переможцями обласного етапу конкурсу «Правдивий світ птахів».Та особливо запам'яталось свято «День зустрічі птахів», яке відбулося 9 квітня. Метою цього заходу було поповнення знань учнів про птахів у природі і в житті людини, про природоохоронну діяльність, розвиток пізнавальних інтересів, виховання бажання допомагати птахам, ставитися до пернатих друзів бережливо, формування основ екологічної свідомості і культури, ознайомлення з давніми народними звичаями зустрічі весни та птахів.У залі, прикрашеному дитячими малюнками із зображенням птахів та яскравими плакатами, зібралося багато глядачів. Це і школярі, і вчителі, і батьки. Усі із захоплення гали за юними акторами, які разом із вчителем біології І.А. Добуш підготували чудове святкове дійство. Звучали пісні, вірші, легенди, прислів'я, приказки, загадки та змістовні розповіді про птахів.Звичайно, такі заходи надовго запам'ятовують школярі, вони розуміють, що природа - наша мати, а пташки - наші пернаті друзі, про яких треба дбати, яких слід оберігати.

У лісах нашого краю мешкає чудова тварина. Його легко впізнати по сірій шубці та довгим вушкам. Це зайчик. Іноді його можна зустріти у затишних садах, городах і полях. Хутро в зайчика дуже густе та пухнасте. В шубці звірка є одна особливість,  взимку сіра шубка змінюється на білу. Це перетворення дуже корисне для нього, на білому снігу ліса та інші хижаки не побачать білого зайчика. Вуха у нього завжди насторожі, вони виловлюють наймалейший шерох. Та коли він почує небезпеку відразу дає драла. Тільки п`яти виблискують. Зайчик має цікаві звички. Більшу частину життя він проводить ховаючись під кущами. Але як він любить гратися на галявинці зі своїми побратимами! Та він не забуває про обережність.
  Із їжі зайчик полюбляє всіляке насіння, зерна, бруньки, гілки, ягоди, молоді пагони.