-Привіт,бабусю! Я рада тебе бачити. -Привіт! Я теж за тобою скучила. -Можеш мені розказати про своє дитинство? -Не дуже люблю пригадувати ті часи. Це було просто жахливо. Війна... Постійна боротьба за виживання. -Чим же ви харчувалися? -Різною травою, шукали в землі кістки та варили з них суп, крупа у нас в хаті була дуже рідко. -Я співчуваю тобі, бо не розумію свого життя без ковбаси,сиру, майонезу. -Нам залишалося тільки мріяти про такі делікатеси. -А як ви ходили до школи? -Я вже погано пам`ятаю, але здається закінчила лише 4 класи. Потім школу зруйнували, а в нас не було змоги туди ходити, бо батькам була потрібна моя до Поки вони поралися в полі, я доглядала за молодшими. -І скільки вас було в родині? -О, нас було дуже багато. Четверо братів та п`ятеро сестер. Ми не всі були рідними. Справа в тому, що багато людей помирало, та щоб діти не були на самоті ми забирали їх до себе. -Дякую тобі за цікаву розповідь.
-Привіт! Я теж за тобою скучила.
-Можеш мені розказати про своє дитинство?
-Не дуже люблю пригадувати ті часи. Це було просто жахливо. Війна... Постійна боротьба за виживання.
-Чим же ви харчувалися?
-Різною травою, шукали в землі кістки та варили з них суп, крупа у нас в хаті була дуже рідко.
-Я співчуваю тобі, бо не розумію свого життя без ковбаси,сиру, майонезу.
-Нам залишалося тільки мріяти про такі делікатеси.
-А як ви ходили до школи?
-Я вже погано пам`ятаю, але здається закінчила лише 4 класи. Потім школу зруйнували, а в нас не було змоги туди ходити, бо батькам була потрібна моя до Поки вони поралися в полі, я доглядала за молодшими.
-І скільки вас було в родині?
-О, нас було дуже багато. Четверо братів та п`ятеро сестер. Ми не всі були рідними. Справа в тому, що багато людей помирало, та щоб діти не були на самоті ми забирали їх до себе.
-Дякую тобі за цікаву розповідь.