І найваж. Правил и вам пр Правил Правил ициро. 123. вою о цікаво 120. Прочитайте запропоновані ситуації. Поміркуйте, чи матимуть відповідні висту пи успіх. Проаналізуйте причини невдач промовців та визначте, яких помилок вони припустилися. Ситуація 1. Лектор виходить на трибуну. Головуючий називає його прізвище, не згадуючи при цьому ні про його діяльність, ні про місце ро- боти, ні про тему лекції. Лектор відразу ж починає із самої суті справи, Ви слухаєте його й з окремих уривчастих зауважень намагаєтеся зрозумі- ти, хто він і звідки; чи те, про що він говорить, пов'язане з його професій- ною діяльністю, чи це просто його захоплення; скільки часу він працює над цією проблемою. Ситуація 2. З'явився лектор - поважний, самовпевнений. Довго пор- пався в портфелі, дістав купу паперів, не поспішаючи, розклав їх на ка федрі, поправив окуляри й почав читати. Його монотонний голос бринів рівномірно, повільно, заколисливо. У залі запала нудьга, байдужість... Ситуація 3. У переповненому залі розпочалася лекція. Раптом з остан ніх рядів озвалося кілька чоловіків: «Голосніше! Нічого не чути!». Лек тор знітився. Почав було говорити голосніше, але через кілька хвилин його голос знову стишився, і знову зауваження із залу. Промовець ще раз підвищив голос, але цього разу лише на якусь мить. Слухачі в останніх рядах утратили до лекції інтерес і перестали просити лектора говорити голосніше.
У чому полягає шляхетність людини?
Чи ставили ви собі коли-небудь питання: «Що таке шляхетність?». Напевно, відповісти трохи складно. Одразу чомусь в голові виникає так званий аристократичний образ. Це спрацьовують стереотипи. Якщо людина знатного роду, то вона – шляхетна. Але чи це справді так?
Я вважаю, що шляхетність – це прояв внутрішній. Такий собі стрижень. Стрижень, який дозволяє правильно пройти життєвий шлях. Шляхетність завжди йде з середини. Яка різниця, хто був твоїм дідом-прадідом, якщо душа гнила, сповнена злості, лицемірства. Правду кажуть: «Справжня шляхетність не має роду». Й жодне у світі суспільство не прийме людської ницості чи від короля, чи від селянина.
Людська шляхетність перевіряється діями і тільки діями. Та у яких вчинках вона виявляється? Перш за все це здатність до самопожертви. Так, людина повинна жертвувати, допомагати нужденним, навіть якщо це безкорисливо. Це робить її духовно вищою з-поміж інших. Шляхетна особистість ніколи не принизить іншого, особливо слабшого. Вона цілеспрямована, має почуття власної гідності, добра, чуйна, терпляча. Така людина не дає порожніх обіцянок, не звалить провину на іншого.
Тож, я гадаю, що таку позитивну якість, як шляхетність може мати кожен. І тільки добрими справами людина її в собі оживить.
-Привіт!
-Як справи?
- Добре, а в тебе як?
- Чудово, ти знаєш, що свято Маколая наближається?
-Звісно що знаю. Як вважаєш, він тобі щось подарує?
- В цьому році я вів себе добре, тож думаю він мені щось подарує
- Він завжди дарує чудові подарунки, кожного року Миколайчик приносить цілий пакунок цукерок та чудову іграшку. І як йому вдається бути не поміченим?
- Я вважаю, що добро потрбіно робити безкорисливо.
- Чудова думка, але я завжди залишаю йому декілька цукерок на підвіконні, я вважаю що він на це заслуговує, бо в нього робота не з легких, бо потрібно за ніч подарувати всим дітлахам.
- Ого! Добре що ти пригадав про цукерки, моя мамуся, саме спекла чудове печиво і приготувала какао, не хочеш до мене завітати?
- Чому б і ні, я не відмовлюся.
- Ходім?
-Ходімо!