Немає узагальнювального слова в реченні (розділові знаки вилучено):
1.Почали стигнути плоди черешні вишні абрикоси персики яблуні груші.
2. Усе зникло наче в казці і місто і гори і поле і гай.
3. Тому-то всі такі ніжні до мене і батько і мати і дід.
4. В сонця бере все живе вогонь золотий і живиться ним.
Двокрапку перед однорідними членами речення треба поставити в рядку:
1. Усе в чеканні краплі роси, земля і місяць, вишні й тополі.
2. Важкі краплі роси падали зрідка і тихо в траву.
3.Співають птицями діброви, шумлять, хвилюються жита.
4.Прилетіла пташка додому, заспівала пісню знайому.
Тире після однорідних членів треба поставити в рядку:
1. І тихе щастя, і земне тепло приходять неквапливо у село.
2. Радощі і чорну днину все я з вами розділю.
3.Блукає вечір таємниче і заглядає у вікно.
4.Трудився лютий до світанку і заморозив геть ставок
Я вважаю, що у людини може бути лише декілька справжніх друзів: всі інші – це товариші, приятелі та добрі знайомі. З ними цікаво обговорити нові теми, пограти в ігри, пройтись по магазинах, інколи зайти в гості. А в той час, коли випадок потребуватиме чогось більш серйозного, то такі люди просто розчиняються перед очима і ти залишаєшся один-на-один зі своїми проблемами. Такі ситуації допомагають людині визначити хто ж все-таки друг, який залишився поруч, щиро і безкорисно протягнув руку своєї до порівну розділив хвилини щасливого сміху і гіркого жалю.
Яскравим прикладом тому є роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні». Головний герой – Чіпка Варениченко- на своєму життєвому шляху зустрів два типи людей, яких він вважав за друзів. До першого типу я відношу щирого і доброго Грицька, який з самого початку і до кінця твору не відвертався від Чіпки, по при всі його погані вчинки, а до другого типу - Матню, Лушню й Пацюка. Ці пройдохи-розбишаки і стали приводом до тих же поганих вчинків, а коли прийшов час рятувати Чіпку від небезпеки, вони тільки й того, що й знизували плечима. Тобто, друзями можна вважати багатьох, та чи залишаться вони вірними тобі, коли ти опинишся в біді?
Наприклад, я раніше вважала справжніми друзями багатьох знайомих зі схожими інтересами, тому що завжди мала з ними цікаві розмови і цінувала їх поради. Але трохи згодом зрозуміла, що окрім цього спілкування, дружба охоплює й інші сфери життя. Так, наприклад, звернувшись у складний момент до друзів, я відчула, що більшості просто байдуже до мене.Моєму розчаруванню не було меж. Та ось поряд опинилась людина, яка щиро і безкорисно до мені. Раніше я з нею спілкувалася, але не очікувала з її боку підтримки. Ця подія змінила мої погляди на взаємини між людьми і я зрозуміла, що в житті є багато знайомих і лише декілька справжніх друзів.
Отже, людина як істота суспільна завжди прагнутиме мати якомога більше вірних друзів, та час до й визначити хто ж дійсно стане міцною опорою, а хто безслідно зникне при першій проблемі.
Найбільше у світі я люблю малювати. Кожен раз коли пензлик чи олівці потрапляють до мене у руки, я опиняюсь у світі дивовижної фантазії. Яскраві барви одразу ж прикрашають сіру рутинність і серце наповнює тепле хвилювання - чи вдасться передати на папері свої думки. Я вважаю свій інтерес дуже корисним, тому що саме картини допомагають людям розвиватися духовно. Кожен раз коли у моїй голові зароджується сюжет нової картини, я намагаюся передати всі порухи моєї душі у плавних лініях або ж нестриманих мазках. Я сподіваюсь, що у майбутньому я стану відомим художником і мої картини будуть дарувати натхнення іншимⒶ.