Перевірити цей текст на граматичні та пункційні помилки.
в кінці дев'ятнадцятого на початку двадцятого століття у суспільстві виникла дискусія про роль і місце мистецтва у житті. у цій дискусії прийняли участь мисці. одним з митців була леся українка яка зробила твір давня казка.
в цьому творі йдеться річ о співці який допоміг одному лицарю скласти пісню. цю пісню він заспівав дівчині в яку був закоханий.потім вони повінчалися і лицар пішов у походи.у походах співці лицарям підіймати дух і за свої перемоги лицар став графом. роки шли, а золота все менш тоді граф почав красти у людей золото. митцям це не й вони почали співати що граф забирати золото у бідних. це була їдка сатира, сповнена народного гніву, ненависті до гнобителів, пройнята закликом до революційної розправи з народними кривдниками:
…чи блакитна кров проллється,
як пробити пану груди?
на пропозицію графа продати свій хист за “гарну хату”, за золото, поет відповідає так:
“не поет, у кого думки
не літають вільно в світі,
а заплутались навіки
в золотії тонкі сіті…”
отже, служіння літературі, поневоленому народові леся українка розуміла як участь у революційній боротьбі. на мою думку, митці не падати духом та відкривати очі на головне.
Для меня емоції схожі за значенням на почуття , в головна емоція -страх . Серйозно,подумайте,ми робимо багато дій лише , щоб почуватися спокійними. Прокидаючись (дієприслівник ), плідно працюючи (дієприслівниковий зворот), при цьому не маючи бажання виконувати данні дії (дієприслівниковий зворот), підтверджуємо це твердження , адже все це відбувається через те , що ми маємо страх не отримати заробітну платню , а отже залишитись голодними,не маючи (дієприслівник)"даху над головою" . Нерідко люди спілкуються з оточуючими лише тому , що бояться бути самотніми. Підводячи підсумки (дієприслівниковий зворот): Ми маємо страх перед негативними почуттями , роблячи (дієприслівник ) заради своєї баз багато непотрібний речей ,а чи треба воно нам ?
Речення з відокремленими членами реч.
(Михайло Коцюбинський «Дорогою ціною»)
1. Українське поспільство, |поборене у класовій боротьбі|, |з ярмом панщизняної неволі на шиї|, тягло свою долю з глухим ремством.(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене дієприкметниковим зворотом, друге (неузгоджене) – іменником із залежними словами)
2. Він йшов у ярмі, |скорившись силі|, хоч часом із гніву очі йому наливались кров'ю, і тоді він хвицав ногами і наставляв роги...
(відокремлена обставина дії, виражене дієприслівниковим зворотом)
3. Старше покоління, |свідок іншого життя|, показувало ще на долонях мозолі від шаблі, |піднятої в оборону народних і людських прав|.
(відокремлена прикладка та відокремлене узгоджене означення, виражене дієприкметниковим зворотом)
4. Пісня волі, |споетизованої, /може/, в дні лихоліття|, чаруючим акордом лунала в серцях молоді, поривала її туди, де ще не чуть кайданів, |скованих на людей людьми|.
(відокремлені узгоджені означення, виражені дієприкметниковим зворотом)
5. На широкі бессарабські степи, |вільні|, |без пана й панщини|, рвалась гаряча уява й тягла за собою сотки й тисячі...
(відокремлені означення: перше узгоджене, виражене одиночним прикметником, друге неузгоджене – іменниками з прийменником)
6. На вільних землях зорганізовані були на втікачів лови, |справжні облави|, |як на вовка або ведмедя|.
(відокремлена прикладка і порівняльний зворот)