Прочитайте текст, визначте вид і засоби міжфразного зв'язку.
1.І все ж воно наймиліше у світі, це непоказне село на великій рівнині...
Тут пройшло твоє дитинство.Тут учився ти в школі.Тут привчати тебе до роботи...
2.Був пишний травневий вечірюСонце заходило за сизу легеньку хмарку й наче обвело її навкруги золотим,лискучим обручикомюСинє небо було прозоре та глибоке, неначе вода коло берега в морі.На небі подекуди плавали білі хмарки, як лебеді
3.Прийшла осінь.У зелені коси беріз вплелися золоті стрічки .Різнобарвним полум'я горять осики, дикі дикі груші.Червоніють китиці ягід на горобинах. На лісовій ліщині дозріли горіхи
- Привіт, Ілоно!
- Як ся маєш? Бачу, ти сьогодні гарно вбралася!
- Так, оцю синю курточку купила на розпродажу.
- Дай придивлюся. Так, вона тобі дуже пасує.
- Піди купи, там ще залишилися.
- Е, не можу. Я б її не придбала. Вибач, це, звичайно, мої вподобання.
- А чому б не придбала?
- Вона гарна, звичайно, але вже вийшла з моди. Бачиш, такий комірець був популярний торік, а тепер мода вже минула.
- А я за модою не гонюся. Мені досить, щоб річ мені пасувала та була зручна. Та ще недорога.
- Я так не можу. Я позаторішню моду не вдягну, я на вулицю не вийду.
- Мабуть, весь час купувати модні речі тобі обходиться в копієчку? Це ж доводиться переплачувати набагато більше справжньої ціни?
- Так, але що поробиш. Ось, дивися, придбала «писк моди». Сапожки від нового бренда. Така цяця!
- Гарні. Страшно спитати, скільки коштують.
- Нічого, я батька залучила до цієї справи. Ну, піду додому, передивлюся інтернет-магазини. Бо в мене капелюшок вже з моди виходить. Бувай!
- Бувай, Ілоно! Щасти тобі на нелегкому шляху моди
Зараз школу можна назвати моєю другою домівкою. Вона займає значне місце у моєму житті. Саме школа здебільшого визначає мій розклад дня, те, чим я займаюся. Саме у школі я зустрічаю друзів-однокласників, зі шкільних уроків узнаю багато нового та цікавого.
Моя школа не нова, їй вже більше двадцяти п’яти років. Це триповерхова світло-сіра будівля у формі прямокутника. Молодші класи розміщені на першому та другому поверсі, а старшокласники вчаться на другому та третьому. Класні кімнати в моїй школі просторі та світлі, з великими вікнами та зручними партами. Стіни їх прикрашені квітами, вишитими рушниками, таблицями, портретами видатних учених.
До головного входу веде парадний ґанок з багатьма сходинками. З цього ґанку кожного року восени та навесні нас вітають з Першим та Останнім дзвоником директор, завучі, вчителі та різні гості. З такої нагоди ґанок прикрашають квітами та повітряними кульками.
На першому поверсі знаходиться великий просторий хол, де висить розклад занять, стінгазети, оголошення. А найбільшою гордістю його є величезні горщики з високими квітами – пальмами, кімнатними розами, геранями. За ними дбайливо доглядає технічний персонал школи та самі учні. Ні в кого, навіть найбільшого розбишаки, не підійметься рука зіпсувати таку красу!
Ще в нашій школі є два спортзали – великий та малий, а біля школи великий стадіон. Клас інформатики оснащено сучасними комп’ютерами, тож я з нетерпінням чекаю, коли цей предмет з’явиться в моєму розкладі. А ще в більшості класів є проектори. На першому поверсі знаходиться бібліотека та читальний зал з багатьма цікавими книжками, а також їдальня, де готують смачні булочки і звідки завжди йде апетитний аромат.
У моїй школі досить затишно та є все необхідне для навчання. Мені подобається моя школа!