ffinparnisha

18.10.2020 03:40 •  Українська мова

сделайте заранее.
Твір-роздум дискусійного характеру компонується за такою схемою:
І. ЗАЧИН (підведення до обговорення: що спонукало замислитись над
питанням).
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА. ТЕЗА, яку обстоюватиме або с автор твору.
1. ………… .
2. ………….
3. ……….. . і так далі.
ІІІ. ВИСНОВКИ.
Пояснивши семикласникам, що найбільш доречним стилем для твору
дискусійного характеру є публіцистичний, учитель нагадає учням основні
ознаки стилю.
*Прочитати зразок твору дискусійного характеру. Проаналізувати
твір за нижче поданою схемою.
Для чого в світі живемо?
Час від часу учені або журналісти проводять опитування, ставлячи це
питання старшим і молодшим, оптимістам і песимістам, філософам і невгласам.
Приблизно 90 відсотків опитуваних, як правило, відмовляються відповідати.
Живемо та й усе. Але якийсь сенс у житті кожного з нас все ж є?
Звернімось до народної мудрості. Одна зі східних притч стверджує, що
людина повинна спорудити будинок, виростити дитину й посадити дерево таки пташина філософія! Адже пташина щороку в’є гніздо, вирощує
пташенят… А скільки тих дерев виростає із рознесених пташкою насінин –
нікому невідомо. Чи ж усіх влаштує пташина філософія? Навряд.
Часом можна почути: “Живу, щоб бути щасливим”. Одназу постає питання:
“А що таке щастя?” Мабуть, щастя – це відсутність нещастя, рушту ж кожен
102
розуміє по-своєму. Для когось це матеріальні статки (хоч, як відомо, багаті теж
плачуть). Та й на той світ із собою нічого не візьмеш, хоч єгипетські фараони такі
спроби робили…
Для певної категорії людей щастя – це можливість на цьому світі їсти що
заманеться, вбиратися у “фірмовий” одяг. Ото й усе? Та ж неможливо жити
відразу в кількох квартирах і їздити одночасно десятьма мерседесами. Щось тут
не те.
Досить часто можна почути й таке: “Щастя – прожити так, щоб лишити на
землі слід ”. Який слід? Може, потрапити до книги рекордів Гіннеса? Але
потрапляють туди за найрізноманітніші “заслуги”, наприклад, за спроможність
найшвидше з’їсти найбільше макаронів…
Ні, йдеться про інший слід. Слід, який залишають у пам’яті нащадків учені,
митці. Потреби шлунку їм очей не застилали. Ще Діоген їв, щоб жити, в
мислителеві Спінозі не заважала мислити фізична праця. На мою думку, тільки
той, хто своїм відкриттям, своєю діяльністю приніс людству користь, знав, у
чому полягає сенс його життя.
Ви заперечите, що не всім судилося здійснити відкриття і в такий б
прислужитися нащадкам. Це справді так. Проте прагнути до цього необхідно. Як?
Примножуючи власний інтелект. Адже якщо в якійсь країні діти в більшості
своїй не виростають розумнішими за батьків, на нації можна ставити хрест. Якщо
не примножується інтелект у світі, на людстві – теж. Це моє глибоке переконання.
Мені можуть заперечити, що інтелект часто спрямовується на шкоду людям.
Це справді так. Тому інтелект (нації, держави, громадянина) має
одухотворюватись моральними цінностями, які ніколи не старіють: порядністю,
чесністю, відповідальністю. Тільки за такої умови ми станемо нарешті гомо
сапієнсами. І усвідомимо, для чого в світі живемо.
План аналізу твору-роздуму дискусійного