Серед поданих речень визначити речення з однорідними членами, визначити їх синтаксичну роль, поставити потрібні розділові знаки, накреслити схеми.
І ранкові й вечірні дороги таять у собі таємницю сподівання жаль.
Синь гаїв поля світання пісня солов'їна ніжний шепіт і зітхання - моя Україна.
Ой не хочу хатки ані сіножатки ні ставка ні млинка ні вишневого садка.
Дерево переплелося вітами кущі шипшини порозросталися.
Над степом у синьому небі вилися та щебетали пташки.
На небі вже ясно визначилися веселчані смуги.​

На этих летних каникулах я ездил на дачу. Мне очень понравилось там, ведь на даче у меня много друзей, и я постоянно попадаю с ними в различные приключения. Одно из самых запомнившихся - когда мой друг пошёл купаться на речку и застрял на тонком бревне-переходе, а мы его оттуда вызваливали. Ещё на даче я праздновал мамин день рождения: мы накрыли стол, а я с братом приготовил маме концерт. Мы спели ей песню и подарили ей букет её любимых ромашек. Я приехал на дачу в июне, а в середине июля я уже оттуда уезжал. Мне было грустно, ведь я увижусь с друзьями только следующим летом.

Гармонія людини і природи - велика духовна цінність. "Якщо людина залежить від природи, то і природа від неї залежить: природа людину створила - людина її переробляє", - сказав французький письменник Анатоль Франс. 
З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на  становлення національного характеру. 
Ознакою здоров'я людини і природи є краса, гармонія, приємні пахощі, краєвиди. Тому нас неприємно вражає, коли, мандруючи  лісом, ми раптом натикаємося на залишки "цивілізації": пластикові пакети, посуд, ганчір"я, пляшки... Це безладдя псує красу, воно відбирає в людини те здоров"я, яке вона могла б отримати від здорової природи. Природа дуже хвора, земля потребує твоєї, людино, турботи й заслуговує на твою любов.