Списати, визначте вигуки у реченнях за їх значенням, скориставшись поданими варіантами. 1.Ой, догнали літа мої на кленовім мості, ой, верніться, літа мої, хоч до мене в гості.
2. Гей, нуте, косарі, бо нерано почали.
3. Та орав мужик край дороги, гей, цоб! Цабе, рябий, тпру! Край дороги (Нар. творчість).
4. Кру-кру! – лунає поклик журавлів, і слід по них в німому небі тане (М.Нагнибіда).
5.Овва! Маленька Миш є Льва! (Л.Боровиковський).
6.Гу-гу-гу-гу! – застогнав пугач серед лісу (Панас Мирний).
7. О, якби я міг повернути неповторную юність мою (В.Сосюра).
Варіанти відповідей:
1 – виражають спонукання;
2 – емоційні вигуки;
3 - емоційні вигуки;
4 – звуконаслідувальні слова;
5 - звуконаслідувальні слова;
6 - емоційні вигуки;
7 - емоційні вигуки.
Пише тобі твоя подруга Галинка. Зараз я відпочиваю на канікулах у своєї бабусі. Мені тут дуже цікаво. Зранку я допомагаю своїй бабусі нагодувати домашніх птахів та тварин. Це цікаво тому, що для малесеньких курчат та гусенят бабуся готує спеціальний корм, замість води дає відвари трав. Все це робиться для того, щоб малята не захворіли. А ще я рву траву для кози, мию посуду, прибраю у кімнаті.
Бабуся навчає мене збирати і сушити лікарські рослини, а потім робити з них чудодійні відвари.
Тут , з якими ми ходимо на річку купатися, дивимося фільми, граємо в цікаві ігри. А ще мені подобається смчне і цілюще козяче молоко.
Пиши, як проводиш канікули ти.Коли приїдеш в гості
До зустрічі!
Галинка.
18 червня 2014 року
Осінь.
Осінь - золота пора року. Недарма в народі її називають: щедрою, багряною,золотою, гарячою порою. Адже саме восени люди збирають врожай на городах, на полях і в садах . Після довгих клопітких робіт одержують щедру винагороду від природи за свою працю.
Восени все навколо забарвлюється в різноманітні кольори: червоні, жовтогарячі, жовті , вогнянисті , ніби й насправді природа позолотила ліси , садки, лісосмуги, парки і сквери.
Сонечко обігріває все менше землю. Приходять перші заморозки.
Восени , прощаючись з рідним краєм , відлітають в теплі краї птахи. Тільки й чути їхні прощальні , журливі пісні.
Про осінь складено багато пісень, віршів, нарисів . Ось рядки однієї пісеньки , вони залишились у моїй пам’яті . В першому класі , пам’ятаю ми вивчали її на уроці музики:
« … Падає , падає листя
Листя в саду мерехтить.
Жовте , яскраво-вогнисте
Тихо за вітром летить… . »
Мені також подобається гати , як з дерев плавно
опадають пожовклі листочки і з тихим шелестом лягають на
землю. А як тільки пахне це опале листя! Грибами, пеньками,
та й самою осінню!
Напевне тому, що я народилася восени - це і є моя
найулюбленіша пора року. Вона трішки сумна , ніби все навколо сумує за сонечком , літом , теплом.
Та все ж таки як тільки гарно восени!