Найкращим та найяскравішим відпочинком є мандри. Нам, жителям Львівщини, дуже пощастило: такої багатої на історичні та культурні пам’ятки, мальовничі схили гір місцевості годі пошукати! Чого лише вартий Урич зі своїм наскельним містом-фортецею Тустань або Стільське городище, де колись у печерах знайшли прихисток білі хорвати? Як можна забути про таємничість і містику Підгорецького чи Олеського замків? Де, як не на горі Парашка, віднайти душевний спокій та гармонію, збираючи стиглі серпневі ягоди? Куди ще, окрім Славської об’єднаної територіальної громади (ОТГ), податись за адреналіном, який отримуєш під час спуску на лижах? Тим паче, що все це у нас під носом! Різноманітних атракцій для туристів вистачає – як для любителів активного відпочинку, так і для прихильників більш розміреного, готельного.
Недарма наша область вже багато років поспіль залишається чи не найпопулярнішою серед туристів.
«Львівщина є однією з очільниць рейтингового списку туристичних лідерів України. Згідно з даними статистичного збору, зокрема про сплату податків туристичними агенціями, нас випереджає тільки Київ. Тобто ми посідаємо друге місце. Традиційно утримуємо лідерські позиції», – розповідає Наталія Табака, начальниця управління туризму та курортів Львівської ОДА.
Із нагоди Всесвітнього дня туризму, який святкуватимуть цієї п’ятниці, 27 вересня, «Львівська Пошта» вирішила поцікавитися: чи розвивається ця галузь на Львівщині? Які нові цікаві проєкти для кращої відвідуваності відпочивальниками і мандрівниками пропонують органи місцевої влади? Чому кожен із нас є причетним та відповідальним за творення туристичного іміджу рідного краю? А також спитала професіоналів, як почати подорожувати тим, хто ще на це не наважився.
У мандрах, як і в світі моди, є свої тренди та популярні впродовж певного часу проведення дозвілля. І якщо раніше люди віддавали перевагу пасивному відпочинку – «all inclusive», з коктейлями на березі моря, то тепер із кожним днем набуває популярності активний стиль відпочинку: веломандрівки, скітуринг, рафтинг чи похід у гори з наплічниками. Перехід від одного до іншого виду експерти з туризму пов’язують із тим, що в наш час велика частка потенційних мандрівників щоденно займається саме розумовою діяльністю, натомість у вихідні воліє зайнятися фізичною, руховою активністю. Така тенденція характерна й для України, зокрема Львівщини.
Не словом, а ділом! Уже цієї суботи, 28 вересня, на території Славської ОТГ відбудеться відкриття нової сучасної велотраси. «Ця новинка є частиною великого секторального проєкту «Велокарпатія». Таким чином ми хочемо розвинути інфраструктуру, спрямовану на покращення комфорту для любителів активних мандрівок. Наразі почали роботу з прокладання велодоріжки, яку плануємо продовжити в 2020 році. Вона буде придатною як для активних подорожей, так і для проведення різних спортивних заходів», – веде далі Наталія Табака.
Нова велотраса буде завдовжки 2,14 км і налічуватиме 24 трампліни різних типів: дроп, волрайд, двогорбий трамплін та інші. Рівень складності цієї дороги низький, тому спробувати свої сили в такому занятті зможе навіть початківець!
Презентація «велообновки» Славської ОТГ розпочнеться зі сходження на гору Погар, де й відбудуться святкування з нагоди Дня туризму: показові виступи з велотріалу та пікнік. Цього ж дня, 28 вересня, відбудеться похід на гору Погар для людей з інклюзією. Організатори подбали про комфорт усіх учасників цього походу завдяки спеціальному візку-джульєтці.
Розпочнеться святкування з інклюзивного походу о 10.30. Після цього о 15.00 відбудеться відкриття велотраси. Закінчаться святкування Всесвітнього дня туризму концертом за участі українських гуртів «Скрябін» та «Юркеш».
Докладнішу інформацію можна знайти на сторінці Управління туризму та курортів Львівської ОДА у фейсбуці.
«Добрим звичаєм для туристів стало продовження мандрівки Львовом у містах області. Тут є два варіанти розвитку подій: втекти подалі від міста для розміреного, спокійного відпочинку на природі або більш активний відпочинок, до прикладу, похід у гори», – пояснює Наталія Табака.
Так, наша область багата на різноманітні пам’ятки культурної спадщини. А для того, щоби картина вражень після подорожі була цілісною і в той же час контрастною, варто відвідати не лише галасливий багатотисячний обласний центр, а й невеличке кількатисячне село. Важливу роль у розвитку туризму області відіграє діяльність місцевих жителів, адже кожен із них є творцем іміджу свого краю. Для того, щоби вміло рекламувати свій продукт, у нашому випадку туристичні точки Львівщини, потрібно самому якщо не достеменно, то бодай на високому рівні знати історію та головні особливості рідного краю.
Про це подумалося прохолодного лютневого зоряного вечора, під променями місячного світла. Дивовижна краса, яка оточує нас, змусила задуматися над давно відомою істиною "краса врятує світ". Але чи це дійсно так? Чи може все це справді завчена суспільством фраза, яка ніяк не втрачає свого значення? А особливо, в наш складний час, змушує сподіватися саме на неї...
Все це відтворило в моїй пам’яті один епізод, який запам’ятавсяназавжди. Перебуваючи на виставці молодих запорізьких фотографів, мені спала на думку ідея поспілкуватися з одним із учасників. Атмосфера була відповідною: повітря і навіть стіни виставки були насичені творчістю, все наштовхувало на згадку відомої істини про красу. Я мимоволі розпочаларозмову з митцем і якось спонтанно зачепили тему краси, тему людських цінностей та ідеалів. І ось, узавершення розмови я задалаключове і, як мені здавалося, логічне запитання: "Чи зможе краса врятувати світ?" Усупереч моїм очікуванням, фотохудожник заговорив не про істинну красу, якій належить стати рятівною силою, а, навпаки, висловлював думки, які зводилися до того, що "фразі вже 200 років", а краса поки що не рятує, і навряд коли - небудь врятує». В підтвердження тези він став наводити багато фактів і подій. У душі виникло величезне розчарування- фотохудожник, творець прекрасного,і він не вірить украсу! У будь-якому разі в порятунок красою...
Всі ми співіснуємо поруч, впливаємо один на одного, ділимося досвідом, спілкуємося. Поринаємо з головою в улюблену справу чи без особливого ентузіазму робимо незовсім любимуроботу, а потім повертаємося в наш спільний світ, в якому дійсно багато краси. Анасправді:вона рятуєнас?..
Краса у житті людини... Про неї мріють, її чекають, нею захоплюються. У людині все має бути прекрасне: і обличчя, і одяг, і душа, і думки. Про красу думав і писав у своєму щоденнику знаменитий М. Реріх, людина надзвичайно високої культури, гуманіст, мислитель, художник. У самий розпал другої світової війни, 31 березня 1942 р., коли на карту була поставлена доля людства і здавалося, що духовні цінності втратили будь-якийсмисл, він написав:«...Людина прагне її, знаходить і приймає красу без усяких умов, а так тому тільки, що вона-краса, і з благоговінням схиляється перед нею, не питаючи, чим вона корисна і що можна на неї купити? І, можливо, у цьому й полягає найбільша таємниця художньої творчості, що образ краси, створений нею, стає одразу кумиром, без усяких умов. А чому він стає кумиром? Тому що потреба краси розвивається найбільше тоді, коли людина в розладі з дійсністю, у дизгармонії, у боротьбі, тобто, коли найбільше живе, тому що людина найбільше живе саме в той час, коли чого-небудь шукає і досягає: тоді в ній і проявляється найбільш природне бажання всього гармонійного, спокою, а в красі є і гармонія, і спокій.
Чи можна зараз говорити про красу, про прекрасне? І можна, і потрібно. Через усі бурі людство пристане до цього берега. У грозі і блискавці воно навчиться шанувати прекрасне. Без краси не будуть збудовані нові фортеці і твердині.Нам відомо, що Україна здавна славиться народним мистецтвом. Дівоче вбрання і козацька люлька, топірець гуцула і спинка саней, бабусина скриня і мисник на стіні, вишитий рушник і звичайний віконний наличник — будь-яка ужиткова річ під рукою невідомого художника чи художниці ставала витвором мистецтва. І водночас творилася пісня, з'являвся народний живопис, бриніла бандура, ця українська арфа... Людина оточувала себе красою, знала в ній смак, художньо оздоблювала життя, заполонена одвічним бажанням творити.
На мою думку, найвідоміший афоризм «Краса врятує світ» - дещо неточний, бокраса не врятує світ коли-небудь, вона вже багато разів його рятувала. Людей у складних життєвих ситуаціях надихали шедеври мистецтва, природа або якась прекрасна людина поруч із ними. Чоловіки закохувались у прекрасних жінок та чинили заради них героїчні вчинки. Випадково побачена краса, почуті вірші поверталилюдей до життя.
Але ще потрібно з’ясувати, яка краса справжня?
Ми всі хочемо бути красивими зовні та докладаємо до цього багато зусиль. Чоловіки купують собі модний одяг та взуття, ходять у тренажерні зали та намагаються бути у спортивній формі. Жінкироблять таке саме, тільки ще накладають макіяж, купують багато прикрас. Я думаю, що краса навкруги нас майже у всьому, що нас оточує. У найменший хмаринці, у мурасі, яка тягне за собою соломину. Також у зморшках обличчя доброї бабусі, яка посміхається онукам. Віскристому снігові, у жовтому листі, що кружляє по осінній вулиці. У картині геніального художника, у пісні та музиці. Краса - це те, що покращує людям життя, дарує їм ра
Відповідь:
Найкращим та найяскравішим відпочинком є мандри. Нам, жителям Львівщини, дуже пощастило: такої багатої на історичні та культурні пам’ятки, мальовничі схили гір місцевості годі пошукати! Чого лише вартий Урич зі своїм наскельним містом-фортецею Тустань або Стільське городище, де колись у печерах знайшли прихисток білі хорвати? Як можна забути про таємничість і містику Підгорецького чи Олеського замків? Де, як не на горі Парашка, віднайти душевний спокій та гармонію, збираючи стиглі серпневі ягоди? Куди ще, окрім Славської об’єднаної територіальної громади (ОТГ), податись за адреналіном, який отримуєш під час спуску на лижах? Тим паче, що все це у нас під носом! Різноманітних атракцій для туристів вистачає – як для любителів активного відпочинку, так і для прихильників більш розміреного, готельного.
Недарма наша область вже багато років поспіль залишається чи не найпопулярнішою серед туристів.
«Львівщина є однією з очільниць рейтингового списку туристичних лідерів України. Згідно з даними статистичного збору, зокрема про сплату податків туристичними агенціями, нас випереджає тільки Київ. Тобто ми посідаємо друге місце. Традиційно утримуємо лідерські позиції», – розповідає Наталія Табака, начальниця управління туризму та курортів Львівської ОДА.
Із нагоди Всесвітнього дня туризму, який святкуватимуть цієї п’ятниці, 27 вересня, «Львівська Пошта» вирішила поцікавитися: чи розвивається ця галузь на Львівщині? Які нові цікаві проєкти для кращої відвідуваності відпочивальниками і мандрівниками пропонують органи місцевої влади? Чому кожен із нас є причетним та відповідальним за творення туристичного іміджу рідного краю? А також спитала професіоналів, як почати подорожувати тим, хто ще на це не наважився.
У мандрах, як і в світі моди, є свої тренди та популярні впродовж певного часу проведення дозвілля. І якщо раніше люди віддавали перевагу пасивному відпочинку – «all inclusive», з коктейлями на березі моря, то тепер із кожним днем набуває популярності активний стиль відпочинку: веломандрівки, скітуринг, рафтинг чи похід у гори з наплічниками. Перехід від одного до іншого виду експерти з туризму пов’язують із тим, що в наш час велика частка потенційних мандрівників щоденно займається саме розумовою діяльністю, натомість у вихідні воліє зайнятися фізичною, руховою активністю. Така тенденція характерна й для України, зокрема Львівщини.
Не словом, а ділом! Уже цієї суботи, 28 вересня, на території Славської ОТГ відбудеться відкриття нової сучасної велотраси. «Ця новинка є частиною великого секторального проєкту «Велокарпатія». Таким чином ми хочемо розвинути інфраструктуру, спрямовану на покращення комфорту для любителів активних мандрівок. Наразі почали роботу з прокладання велодоріжки, яку плануємо продовжити в 2020 році. Вона буде придатною як для активних подорожей, так і для проведення різних спортивних заходів», – веде далі Наталія Табака.
Нова велотраса буде завдовжки 2,14 км і налічуватиме 24 трампліни різних типів: дроп, волрайд, двогорбий трамплін та інші. Рівень складності цієї дороги низький, тому спробувати свої сили в такому занятті зможе навіть початківець!
Презентація «велообновки» Славської ОТГ розпочнеться зі сходження на гору Погар, де й відбудуться святкування з нагоди Дня туризму: показові виступи з велотріалу та пікнік. Цього ж дня, 28 вересня, відбудеться похід на гору Погар для людей з інклюзією. Організатори подбали про комфорт усіх учасників цього походу завдяки спеціальному візку-джульєтці.
Розпочнеться святкування з інклюзивного походу о 10.30. Після цього о 15.00 відбудеться відкриття велотраси. Закінчаться святкування Всесвітнього дня туризму концертом за участі українських гуртів «Скрябін» та «Юркеш».
Докладнішу інформацію можна знайти на сторінці Управління туризму та курортів Львівської ОДА у фейсбуці.
«Добрим звичаєм для туристів стало продовження мандрівки Львовом у містах області. Тут є два варіанти розвитку подій: втекти подалі від міста для розміреного, спокійного відпочинку на природі або більш активний відпочинок, до прикладу, похід у гори», – пояснює Наталія Табака.
Так, наша область багата на різноманітні пам’ятки культурної спадщини. А для того, щоби картина вражень після подорожі була цілісною і в той же час контрастною, варто відвідати не лише галасливий багатотисячний обласний центр, а й невеличке кількатисячне село. Важливу роль у розвитку туризму області відіграє діяльність місцевих жителів, адже кожен із них є творцем іміджу свого краю. Для того, щоби вміло рекламувати свій продукт, у нашому випадку туристичні точки Львівщини, потрібно самому якщо не достеменно, то бодай на високому рівні знати історію та головні особливості рідного краю.
Пояснення:НЕЗНАЮ ЧИ ВАМ ПІДІЙДЕ
Про це подумалося прохолодного лютневого зоряного вечора, під променями місячного світла. Дивовижна краса, яка оточує нас, змусила задуматися над давно відомою істиною "краса врятує світ". Але чи це дійсно так? Чи може все це справді завчена суспільством фраза, яка ніяк не втрачає свого значення? А особливо, в наш складний час, змушує сподіватися саме на неї...
Все це відтворило в моїй пам’яті один епізод, який запам’ятавсяназавжди. Перебуваючи на виставці молодих запорізьких фотографів, мені спала на думку ідея поспілкуватися з одним із учасників. Атмосфера була відповідною: повітря і навіть стіни виставки були насичені творчістю, все наштовхувало на згадку відомої істини про красу. Я мимоволі розпочаларозмову з митцем і якось спонтанно зачепили тему краси, тему людських цінностей та ідеалів. І ось, узавершення розмови я задалаключове і, як мені здавалося, логічне запитання: "Чи зможе краса врятувати світ?" Усупереч моїм очікуванням, фотохудожник заговорив не про істинну красу, якій належить стати рятівною силою, а, навпаки, висловлював думки, які зводилися до того, що "фразі вже 200 років", а краса поки що не рятує, і навряд коли - небудь врятує». В підтвердження тези він став наводити багато фактів і подій. У душі виникло величезне розчарування- фотохудожник, творець прекрасного,і він не вірить украсу! У будь-якому разі в порятунок красою...
Всі ми співіснуємо поруч, впливаємо один на одного, ділимося досвідом, спілкуємося. Поринаємо з головою в улюблену справу чи без особливого ентузіазму робимо незовсім любимуроботу, а потім повертаємося в наш спільний світ, в якому дійсно багато краси. Анасправді:вона рятуєнас?..
Краса у житті людини... Про неї мріють, її чекають, нею захоплюються. У людині все має бути прекрасне: і обличчя, і одяг, і душа, і думки. Про красу думав і писав у своєму щоденнику знаменитий М. Реріх, людина надзвичайно високої культури, гуманіст, мислитель, художник. У самий розпал другої світової війни, 31 березня 1942 р., коли на карту була поставлена доля людства і здавалося, що духовні цінності втратили будь-якийсмисл, він написав:«...Людина прагне її, знаходить і приймає красу без усяких умов, а так тому тільки, що вона-краса, і з благоговінням схиляється перед нею, не питаючи, чим вона корисна і що можна на неї купити? І, можливо, у цьому й полягає найбільша таємниця художньої творчості, що образ краси, створений нею, стає одразу кумиром, без усяких умов. А чому він стає кумиром? Тому що потреба краси розвивається найбільше тоді, коли людина в розладі з дійсністю, у дизгармонії, у боротьбі, тобто, коли найбільше живе, тому що людина найбільше живе саме в той час, коли чого-небудь шукає і досягає: тоді в ній і проявляється найбільш природне бажання всього гармонійного, спокою, а в красі є і гармонія, і спокій.
Чи можна зараз говорити про красу, про прекрасне? І можна, і потрібно. Через усі бурі людство пристане до цього берега. У грозі і блискавці воно навчиться шанувати прекрасне. Без краси не будуть збудовані нові фортеці і твердині.Нам відомо, що Україна здавна славиться народним мистецтвом. Дівоче вбрання і козацька люлька, топірець гуцула і спинка саней, бабусина скриня і мисник на стіні, вишитий рушник і звичайний віконний наличник — будь-яка ужиткова річ під рукою невідомого художника чи художниці ставала витвором мистецтва. І водночас творилася пісня, з'являвся народний живопис, бриніла бандура, ця українська арфа... Людина оточувала себе красою, знала в ній смак, художньо оздоблювала життя, заполонена одвічним бажанням творити.
На мою думку, найвідоміший афоризм «Краса врятує світ» - дещо неточний, бокраса не врятує світ коли-небудь, вона вже багато разів його рятувала. Людей у складних життєвих ситуаціях надихали шедеври мистецтва, природа або якась прекрасна людина поруч із ними. Чоловіки закохувались у прекрасних жінок та чинили заради них героїчні вчинки. Випадково побачена краса, почуті вірші поверталилюдей до життя.
Але ще потрібно з’ясувати, яка краса справжня?
Ми всі хочемо бути красивими зовні та докладаємо до цього багато зусиль. Чоловіки купують собі модний одяг та взуття, ходять у тренажерні зали та намагаються бути у спортивній формі. Жінкироблять таке саме, тільки ще накладають макіяж, купують багато прикрас. Я думаю, що краса навкруги нас майже у всьому, що нас оточує. У найменший хмаринці, у мурасі, яка тягне за собою соломину. Також у зморшках обличчя доброї бабусі, яка посміхається онукам. Віскристому снігові, у жовтому листі, що кружляє по осінній вулиці. У картині геніального художника, у пісні та музиці. Краса - це те, що покращує людям життя, дарує їм ра