Зараз є дуже багато людей, які тільки прикидаються справжніми друзями. Вони брешуть, бувають егоїстичними та лицемірними. Багато людей через такі випадки перестали вірити у справжню дружбу. Та все ж, є добрі, привітні та вірні друзі. Іноді буває, бачиш якихоть двух подруг і здається , наче їхня дружба тільки для інших, вони вдягають маску.Або ж буває, що один з друзів зраджує іншого. Такі особи не розуміють всієї цінності дружби. Це ж так чудово мати друга, який розрадить у біді, підтримає у важку мить, до чого б йому це не коштувало. Таких друзів потрібно цінувати і відповідати їм тим ж. Не даремно ж говорять, "Справжнього друга за гроші не купиш". Я вважаю, що це саме так і я б ніколи не проміняв (проміняла) свого найкращого друга на гроші або якісь інші матеріальні речі.
Під впливом російської мови в нашу мову ввійшли не властиві їй форми. Треба запам'ятати, що дієслова сміятися, дивуватися, знущатися, глузувати, насміхатися вимагають родового відмінка з прийменником з (а не над): сміятися з пригоди (а не над пригодою); дивуватися з чогось (а не чомусь), знущатися з когось (а не над кимось), глузувати з чогось (а не над чимось), насміхатися з когось (а не над кимось). У випадку вживання, наприклад, дієслова насміхатися в давальному відмінку з прийменником над виникає двозначність, тобто фразу “насміхатися над невдахою” можна зрозуміти, що хтось стоїть чи сидить над невдахою і з чогось насміхається.
Також беремо до уваги, що нехтувати (що?) поради, легковажити (що?) слова, опановувати (що?) знання, постачати (що?) товар, ігнорувати (що?) зауваження, наслідувати (що?) приклад, шкодувати (що?) гроші, оплатити (що?) проїзд.
Порушенням дієслівного керування є такі сполучення: нехтувати (чим?) порадами, легковажити (чим?) словами, опановувати (чим?) знаннями і т. ін.
Проте потребувати (чого?) до не дає (чого?) можливості, не спинити (чого?) свободи, не знайшов (чого?) роботи, дотримати (чого?) слова, зазнавати (чого?) збитків, набувати (чого?) властивості.
Неправильними є сполучення: потребувати (що?) до не дає (що?) можливість, не спинити (що?) свободу...
Під впливом російської мови в нашу мову ввійшли не властиві їй форми. Треба запам'ятати, що дієслова сміятися, дивуватися, знущатися, глузувати, насміхатися вимагають родового відмінка з прийменником з (а не над): сміятися з пригоди (а не над пригодою); дивуватися з чогось (а не чомусь), знущатися з когось (а не над кимось), глузувати з чогось (а не над чимось), насміхатися з когось (а не над кимось). У випадку вживання, наприклад, дієслова насміхатися в давальному відмінку з прийменником над виникає двозначність, тобто фразу “насміхатися над невдахою” можна зрозуміти, що хтось стоїть чи сидить над невдахою і з чогось насміхається.
Також беремо до уваги, що нехтувати (що?) поради, легковажити (що?) слова, опановувати (що?) знання, постачати (що?) товар, ігнорувати (що?) зауваження, наслідувати (що?) приклад, шкодувати (що?) гроші, оплатити (що?) проїзд.
Порушенням дієслівного керування є такі сполучення: нехтувати (чим?) порадами, легковажити (чим?) словами, опановувати (чим?) знаннями і т. ін.
Проте потребувати (чого?) до не дає (чого?) можливості, не спинити (чого?) свободи, не знайшов (чого?) роботи, дотримати (чого?) слова, зазнавати (чого?) збитків, набувати (чого?) властивості.
Неправильними є сполучення: потребувати (що?) до не дає (що?) можливість, не спинити (що?) свободу...