1) Він повернувся додому тоді, коли все скінчилося 2)Сергій подивився на Ольгу (так), наче вперше її побачив 3)Хмари насувалися, наче великі хвилі 4)Ніби від землетрусу, здригнулася вся земля 5)З дороги було видно, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут 6)Щоб не пламеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину 7)Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків 8)Як рясно квітує горобина, то добрий буде урожай 10)Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла
Зимовий ранок Одного чудового, сніжного ранку я прокинулась(-вся) від морозного , холодного подиху зими.Ця чарівна пані може і заворожувати сліпучою білизною своїх пухких , як покривало снігів, а може і завдати великої шкоди морозами, віхолами і хурделицями.Цю пору року обожнюють діти , милуються дорослі і згадують минулі роки люди похилого віку.Вона приносить з собою і радість , і смуток, і трохи печалі. Дерева стоять зовсім голі,засніжені.Отак згадаєш їх улітку чи навесні- такі зелені, заквітчаніАле обернешся і твій смуток розвіє юрба веселих і життєрадісних школярів, що не встигли повчити домашнього завдання, але скликали своїхм сміхом друзів і гайда на гірку - кататися на санях і лижах! Ото веселощів.Хочеш підійти до них і сміятися! Небо затягнуте хмарами , з них наче сльози кпають маленькі білосніжні сніжинки,що кружляють у танці , ніжнолму вальсі зими. Ці принцеси надзвичайно симетричні і у кожної свій малюнок...Легкими рухами вони падають на вії,руки і перетворюються на краплинки води.. зима принесла на своїх крила і морозець, так притаманний їй,і веселощі від Новорічних свят і розва , і завороження її красою!
2)Сергій подивився на Ольгу (так), наче вперше її побачив
3)Хмари насувалися, наче великі хвилі
4)Ніби від землетрусу, здригнулася вся земля
5)З дороги було видно, як вився у низині кривульками глибокий та каламутний Прут
6)Щоб не пламеніти горобині самотньо, посадив я поблизу неї нашу українську калину
7)Малі дерева схожі на дорослих, як діти на своїх батьків
8)Як рясно квітує горобина, то добрий буде урожай
10)Як радію за ту я людину, що загублену радість знайшла
Одного чудового, сніжного ранку я прокинулась(-вся) від морозного , холодного подиху зими.Ця чарівна пані може і заворожувати сліпучою білизною своїх пухких , як покривало снігів, а може і завдати великої шкоди морозами, віхолами і хурделицями.Цю пору року обожнюють діти , милуються дорослі і згадують минулі роки люди похилого віку.Вона приносить з собою і радість , і смуток, і трохи печалі.
Дерева стоять зовсім голі,засніжені.Отак згадаєш їх улітку чи навесні- такі зелені, заквітчаніАле обернешся і твій смуток розвіє юрба веселих і життєрадісних школярів, що не встигли повчити домашнього завдання, але скликали своїхм сміхом друзів і гайда на гірку - кататися на санях і лижах! Ото веселощів.Хочеш підійти до них і сміятися!
Небо затягнуте хмарами , з них наче сльози кпають маленькі білосніжні сніжинки,що кружляють у танці , ніжнолму вальсі зими. Ці принцеси надзвичайно симетричні і у кожної свій малюнок...Легкими рухами вони падають на вії,руки і перетворюються на краплинки води..
зима принесла на своїх крила і морозець, так притаманний їй,і веселощі від Новорічних свят і розва , і завороження її красою!