Установіть відповідність
Односкладне речення Приклад
1. Означено-особове А. Уважніші будьмо до всього в природі!
2. Узагальнено-особове Б. Щастя не шукають, а здобувають.
3. Безособове В. Інтернетом називається всесвітня асоціація комп’ютерних мереж.
4. Неозначено-особове Г. Часто оглядаючись, далеко не заїдеш.
Д. Не гнути нам шиї, козацької шиї під тяжким залізним ярмом.
Мама... матіночка... матуся... Безліч дорогих серцю слів можна сказати про маму. Вона єдина, хто пробачить усе, хто пригорне до себе та захистить у будь-якій ситуації. Ось зараз я стою, дивлюсь на неї і привітно посміхаюсь. На душі така приємна ніжність.
Матусині губи поступово розпливаються в таку знайому усмішку. От зараз матуся посміхнеться, і в кутиках вуст заграють сонячні зайчики. Я знаю кожну зморшку на її обличчі, кожну рисочку. Роздивляюсь уважніше маму: вона ще молода, в неї русяве довге волосся (в дитинстві я страшенно його скубла, але мама тільки сміялась), невеличкий носик з ледь помітною горбинкою (у мене теж), маленькі, рожеві, завжди усміхнені вуста і найкрасивіші очі в світі. Вони змінюють колір залежно від матусиного настрою. Іноді, коли я принесу зі школи . «10», вони зелені-зелені, коли не помию посуд, вони сірі, з гіркими нотками, які я добре відчуваю. Вони міняться, вони виграють якимось неземним світлом.
Моя матуся дуже весела, дотепна, жвава. Вона полюбляє одяг спортивного стилю. Джинси і светр — її найулюбленіші речі. Вся її постава видає людину енергійну. У кожному її слові і русі відчувається глибока внутрішня гармонія. Коли вона швидко йде, то її волосся, зібране в «хвостик», кумедно підстрибує. Я дивлюсь на матусю і радію, що в мене така добра, стильна, сучасна мама. Просто найкраща в світі!
Звідси, з високої Софїїної альтанки, видно майже весь асканівський степ. У неділеньку святую, у досвітнюю годину, у славному-преславному місті Чигирині задзвонили в усі дзвони... Коло діда, на старому яблуневому пні, сидів його давній товариш і побратим Григорій (О. Довженко). Згодом, з розвитком промисловості, господарської діяльності вплив людини на природу стає все помітнішим, призводить до зміни флори (В. Протопопова). Край шляху, у долині, догорає вогнище (М. Коцюбинський). Там, на зеленій лавці, обкладеній дерниною, сперши голову на руки, сидить білява панночка.