Виписати з поданного тексту прикметники та розподілити іх у два стовпчики: тверда та м'яка групи: Коли в українські степи приходила рання весна, по селах починали лаштуватися в далеку дорогу чумаки. Минали останні дні перед виходом валок із сіл, і ось уже випливали величезні вози у неблизьку подорож. Проводжали чумаків урочисто, усім селом. Співали пісень, виголошували напуття, а найшанованіший у громаді чоловік благословляв їх перед дальньою дорогою
Відповідь:
1. Цілую руки,(1) що крутили жорна у переддень космічної доби (В. Симоненко).
[ ], ЯКІ? → (що ). - підрядне означальне
2. Ми підем,(1) де трави похилі,(2) де сонця ясна далина (А. Малишко).
[ ], КУДИ? → (де ), (де ). однорідна підрядність, підрядні місця
3. Той,(1) хто зерно в плодючу землю сiє,(3) пшеницю косить,(3) садить дерева,(1) той на плечі планету підійма й несе в майбутне,(4) сповнене надії (В. Сосюра).
[ той, ЯКИЙ? → (хто ), ]. - підрядне займенниково-означальне
4. Там,(1) де Ятрань круто в'ється,(1) з-під берега б'є вода (Т. Шевченко).
[ там, ДЕ? → (де ), ]. - підрядне місця
5. Така краса,(5) висока і нетлінна,(1) що хоч спинись і з Богом говори (Л. Костенко).
[Така ], НАСКІЛЬКИ? → (що ). - підрядне міри і ступеня дії
6. Ще в дитинстві я ходив у трави,(3) в гомінливі трепeтнi лiси,(1) де дуби мовчали величаво у краплинках ранньої роси (В. Симоненко).
[ ], ЯКІ? → (де ). - підрядне означальне
7. Вигострю,(3) виточу зброю іскристу,(1) скiльки достане снаги менi й хисту (Л. Українка).
[ ], НАСКІЛЬКИ? → (скільки ). - підрядне міри і ступеня дії
8. По скляному поверху ставка,(1) з глибини якого визирало темне зоряне небо,(1) тихо плив білою хмарою туман (М. Коцюбинський).
[ , ЯКОГО? → (якого ), ]. - підрядне означальне
9. Я так люблю мою Україну убогу,(1) що проклену самого бога... (Т. Шевченко).
[ так], У ЯКІЙ МІРІ? → (що ). - підрядне міри і ступеня дії
Пояснення:
розділові знаки:(1) - відокремлення підрядної частини від головної
(2) - кома між підрядними частинами
(3) - кома між однорідними членами членами речення
(4) - відокремлення дієприкметникового звороту після означуваного слова
(5) - відокремлення непоширених означень після означуваного слова, перед яким уже є узгоджене означення
Відповідь:
1. Ви чули, як (С) шумлять бори у вересневі вечори? (А. Малишко).
[ ],ЩО? → (як ).
2. Степ особливо чарiвний тієї пори, коли (СС) жита половіють (1. Цюпа).
[ тієї], ЯКОЇ? → (коли ).
3. Справжня людина, яка (СС) хоче бути господарем свого життя, своєї долі, мусить триматися ближче до природи, жити простіше й щоденно гартувати i навiть випробувати свій організм і свою волю (В. Козаченко).
[ , ЯКА? → (яка ), ].
4. Тоді я веселий, тоді я багатий, як (С) буде серденько по волі гуляти (Т. Шевченка).
[Тоді ], [тоді ], КОЛИ? → (як ).
5. В небі ластівка мрiє далека, що (СС) на крилах весну принесла (В. Сосюра).
[ ], ЯКА? → (що ).
6. Немає гірше, як (С) в неволі про волю згадувать (Т. Шевченко).
[ ], ВІД ЧОГО? → (як ).
7. В глибоких западинах біліють хати, зеленіють городи, чорніюють тини, котрими (СС) помережані долини (1. Нечуй-Левицький).
[ ], [ ], ЯКІ? → (котрими ).
8. Чим (С) чорнiший пар, тим (С) біліша паляниця (Нар. тв.).
(Чим ) ← У ЯКІЙ МІРІ? ← [тим ]
9. Благословенна та ясна година, коли (СС) дитя читає «Кобзаря» (Д. Павличко).
[ та], ЯКА? → (коли ).
10. Треба знати, чим (СС) землю засівати (Нар. тв.).
[ ], ПРО ЩО? → (чим ).
11. Певне, в кожного є заповітні пороги, звідки (СС) нас проводжали в життя матері (М. Сингаївський).
[ ], ЯКІ? → (звідки ).
12. Менi здається, що (С) пейзажі в нас на Україні якоїсь приголомшливої краси й величі (Ю. Яновський).
[ ], ЩО? → (що ).
13. Сонце так світить ласкаво, що (С) аж камiння сміється (М. Коцюбинський).
[ так], НАСКІЛЬКИ? → (що ).
14. Люблю народ, якого (СС) силу нiхто не зломить у віках (П. Воронько).
[ ], ЯКИЙ? → (якого ).
15. Там, де (С) рiднi кожна стежка і стеблина, бродять моï думи і пісні мої (В. Сосюра).
[Там, ДЕ? → (де ), ].
Пояснення:
Головні частини в реченнях підкреслені.(С) - сполучник підрядності(СС) - сполучне слово