Вставним словом ускладнене речення (розділові знаки пропущено):  А) Чи не продали б ви, чоловіче, тої ялинки, що росте в вашім садочку?
Б) Всю кров тобі, Вітчизно, завжди готові ми віддати
В) Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє
Г) Який ти, світе, теплий і широкий!​

Софіївка», яку називають «Уманським дивом», знахо­диться в стародавньому українському місті Умань. Напри­кінці XVIII ст. за наказом Ф. Потоцького на берегах річки Камінки було закладено чудовий парк. Так з’явилася «Софіїв­ка» — одна з видатних пам’яток садово-паркового мистецтва«Софіївка» нагадує своєрідну галерею картин, створених спіль­но природою і людиною, настільки майстерних, що важко виз­начити, кому з цих двох творців належить першість. Цей на­прочуд мальовничий куточок називають казковим — таке тут усе поетичне, вишукано-мистецьке. Є тут і Єлісейські поля, й англійський парк з колекцією рослин, завезених з багатьох країн світу. Кавказька гірка немов переносить нас у сонячну Грузію. Розкішні павільйони й альтанки, кам’яні гроти, кас­кади, підземний водяний тунель. Скрізь нас зачаровує срібляс­та симфонія води, зелена ошатність дерев і кущів.«Софіївка» чудова за будь-якої пори року. І тоді, коли вона у весняному цвітінні, запорошена рожево-білими пелюстками, і спекотного літнього дня, коли над галявами дібров виснуть аромати сухого різнотрав’я, а тінисті алеї кличуть у приємну прохолоду. І золотої осені, коли падає жовто-рожеве листя, а ранками іній засріблює пожухлі трави. Гарна вона і в зимове безгоміння, коли великий обмерзлий водоспад нагадує гігантський айсберг, а сірі крутолобі скелі одягають снігові шапки.Усі, хто бував у парку, захоплювалися його красою, оригінальністю й художньою довершеністю ландшафтних композицій, адже жодна з них не схожа на іншу.Дивлячись на цю неземну красу, важко уявити, що колись тут стримів лише лисий пагорб, поблизу якого протікала річ­ка Камінка. її береги були всіяні великими, хаотично розкида­ними гранітними каменями. Біля підніжжя пагорба росли дві дикі груші та декілька верб. А все навкруги було загромадже­не кам’яними брилами, вкритими мохом.

Мир вокруг огромен, в нем есть множество разных дорог, и будущее человека зависит от правильного выбора своего жизненного пути.поиск правильного и истинного пути должны осуществлять мы, люди, и выбор стоит только за нами. шагая по выбранной дороге, мы порою спотыкаемся, ошибаемся, разочаровываемся, потому что любой путь сложен, и нет каких-то шпаргалок, которые пройти его без единой ошибки. недаром говорят, что самый сложный экзамен – это сама жизнь, которая непредсказуема и трудна.  мы отыскиваем свой путь посредством проб и ошибок, строя свою дорогу позади себя по мере того, как мы продвинулись вперёд.  поэтому лишь трудясь, заботясь о других, стремясь побороть себя, мы сможем найти и достойно пройти свой путь жизни.