З-поміж наведених словосполучень випишіть тільки фразеологізми. Поясніть їхнє значення. В один голос, застуджений голос, голос волаючого в пустелі, голос серця, гучний голос, на повний голос, подавати свій голос, сильний голос, тверезий голос, у свинячий голос, пташині голоси, не своїм голосом, співати з чужого голосу.
Останнім часом нам доволі часто доводиться чути суржик від своїх ровесників, а й навіть старших людей. Все більше і більше людей звикають до неправильних слів. Ми бачимо неграмотність в телефонних повідомленнях і при розмові віч-на-віч. Навіть не задумуючись ми ці слова також дуже часто використовуємо. Їх вже можна назвати словами-паразитами.
Я гадаю, що суржик—це аж ніяк не незнання мови, але може бути як мовні лінощі так і підліткова хвороба. Мовні лінощі тому, що часто коли нам пише друг або подруга ми лінуємося відписати повним словом і, наприклад замість слова ,,дякую'' пишемо ,,спс'' і тому подібне. Ми так робимо тільки тому, що так нам легше і швидше, і не зважаємо на те, що це і виглядає і звучить м'яко кажучи не гарно. А на рахунок підліткової хвороби, то я можу сказати що дехто думає, що якщо він скаже грамотно, то його однолітки засміють. Я вважаю що це жахливо, тому що під їхнім впливом ми вже і забуваємо правильні слова.
Тому висновок один, не зважайте на думку оточуючих і боріться з лінню!
1. Сидить батько кінець столу, на руки схилився.
2. Кохайтеся, чорнобриві, та не з москалями..
(Тарас Шевченко)
3. Навколо мене починає кружляти видіння казки.
(Михайло Стельмах)
4. Листячко дубове,листячко кленове жовкне і спадає тихо із гілок.
(Катерина Перелісна)
5. Іноді лебеді падали недалеко від села на воду, близько підпускали до себе дітвору і дорослих.
(Тетяна Коломієць)
6. Люблю я тих, хто вміє дивуватись (а не скептично споглядає світ) пухкій сніжинці, начебто із вати, і першій квітці на просонні віт.
(Вадим Крищенко)
7. Я все життя збирався тільки жити, дивитись, слухати і пити нектар із келиха краси...
(Олександр Олесь)