Завдання номер один.
Перепишіть речення, підкресліть відокремлені означення, прикладки (так само, як і означення), обставини, додатки.

1. Ми, діти атомного віку, не бачили горя й біди.
2. Сади, залиті сонцем, кликали до себе на гостину.
3. Незважаючи на дощик, зустрічаємось на площі.
4. Усі діти вчасно з’явилися на тренування, окрім Сашка.
5. Не взявши книги в руки, не опануєш науки.
6. Мій дідусь, токар п’ятого розряду, мав пошану серед працівників заводу.
7. Історія, на відміну від літератури, більш точна й динамічна.
8. Стояли мовчазні сосни, вбрані в синій іній.

Завдання номер два.
Складіть речення із запропонованими відокремленими членами.

1 - забутий усіма людьми
2 - слухаючи музику
3 - окрім бабусі
4 - песимістка за характером
5 - за винятком кількох друзів
6 - зокрема Іван решите, очень надо

1. Г Вже почалось, мабуть, майбутнє, оце, либонь, вже почалось.

2. В Видно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався сюди.

3. В Може то птахи приносять на своїх крилах весну?

4. В. Десь, кажуть, є гора, де не співають птиці.

4 Г Там, либонь, щось було засіяно.

5. А Чужа душа, то кажуть, темний ліс.

6.  Г Відчиняли люди широко ворота поливали на щастя дорогу.

7. В Раптом земля затряслась і ось-ось, здавалось, будинки заваляться.

8.  

1 Г Ти, мабуть, не знаєш, що наша дивізія носить ім'я мого рідного міста (О. Гончар).

2 А Отже, доречно жестикулюйте.

3 Б Рослини-символи, як свідчать, широко використовували житті наші предки

4 В Сину подай, будь ласка, води (Із часопису).

9.

1 Г Гриць, по-перше, горнувся до батька, і, по-друге, не звертав ні

на що уваги (Ю. Збанацький).

2 Б Видно, вірять люди в чудеса.

3 В Тепер, безперечно, довкола було досить голо і сумно (І Франко)

4 Д На жаль, не здійснились гетьманські надії.

1. Б; 2. Г; 3. А; 4. А,Г; 5. В, Г; 6. 1- В, Е; 2. А, Б; 3. Г, Д; 7. 1 - Г  2-;  3- В 4- А; 5 - Б, Д; 6. - Е;  8. Того літа, гадаю, пощастило мені довідатися про те, чого раніше й підозрювати не міг. Я взнав  від Миколки, що, наприклад, не тільки люди ходять у гості одне до одного, а й дерева до дерев. Так,

скажімо, верба в лузі ходить у гості до калини. І квітки вчащають у гості до квіток — настурція до  калачика, красоля до повитиці, матіола до березки, бо їм теж, мабуть,  кортить побути разом.  Комусь іншому я, певно, й не повірив би, але як я міг не повірити Миколці Кострубі, у якого

за незмінного свідка завжди виступав пес Боніфацій! 9. Здавалося, дощ буде лити вічно. Нам здавалося, що ми вже під'їжджаємо до річки.

Объяснение: