Зробити повний синтаксичний розбір БСР; розставити розділові знаки; вказати смислові відношення БСР; накреслити схеми даних речень. 1.Світило сонце парувала земля.
2.Лягло сонце за горою зірки засіяли.
3.Пора до двору сходять місяць і зоря.
4.Щастя не кінь прямої дороги не визнає.
5.Згаєш хвилину втратиш годину.
6.Прийшов березень минули й турботи.
7.Весною сій восени збереш.
8.Усе минеться одна праця залишиться.

Серед безлічі книг є такі, які мають  заповітне значення. До таких книг належить «Кобзар» Т.Шевченка. Більшість цих поезій написано далеко від рідного краю, але вони наповнені образами Дніпра, українських степів. Вони написані на випадкових сторінках захалявних книжечок, проте стали  дорогими для цілого народу. Книга формувалася  рік за роком, формувало її саме поетове життя, і все найістотніше із  життя українського кріпака Тараса Шевченка увібрав у себе цей  збірник поезій,  найменований «Кобзарем».

Внутрішній світ Тараса Шевченка постав у ліриці й поемах «Кобзаря»,  і  народ упізнав свою душу, прочитав свою історію, зазирнув у своє майбутнє.

Це цілісна книга-сповідь, наповнена почуттями поета: "Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, Що проклену святого Бога, За неї душу погублю!" З цієї любові виросла вогненна поезія «Кобзаря»,  це  почуття  живило той дух протесту, яким наповнена Шевченкова книга.

1. Кінь, який наляканий громовицею, тихенько заіржав (означальне). 2. Де Дніпро, поза білими хмарами буркає грім дідуганом столітнім (місця). 3. Камінець, коли зірвався з-під ноги, покотився вниз і дзвінко булькнув у ріку (часу). 4. В житті не сумнівайся, якщо служиш правді (умови). 5. Там, де прибережні верби, вода була наче зеленаста (місця). 6. Хоча насправді хвилювалася від майбутньої зустрічі, дівчина зовні удавала із себе спокійну (допусту).

У дужках види підрядних частин у новоутворених складних реченнях.