Іноді доводиться чути, що поклоніння Крішні, шанувальників якого більшає в Україні, підриває наше національне коріння, нашу культуру й духовність. Насправді ж, як бачимо, усе якраз навпаки - інтерес українського народу до ведичної культури походить з історичного коріння.
Духовні скарби ведичної культури - не просто собі цікава архаїка. В них пульсує реальне, дійове знання, якого нам так не вистачає нині, в час безпам'ятства й невігластва.
На жаль, ще багато лідерів суспільства вважають другорядним питання поширення ведичних знань, віддаючи пріоритет насущним політичним, економічним і соціальним питанням, не усвідомлюючи, що їх буде легше вирішувати, коли людство оволодіє цими знаннями.
У Ведах містяться такі знання з філософії, психології й медицини, астрономії й астрології, фізики й хімії, мікробіології й математики, літератури й мистецтва, історії й загальнолюдських проблем, які можуть стати корисним набутком сучасної наукової думки, до подолати соціальну кризу.
Прийшов час зрозуміти, що Веди - це загальнолюдське надбання, одвічні витоки української культури, мудрість їх перевірена тисячоліттями. Відмінність лише в тому, що в Індії вони збереглись і передаються без спотворень низкою учнівської послідовності - як наука про Бога (поєднання філософії й релігії). А в Україні вони залишились тільки в легендах і казках.
Все більше народознавців схиляються до думки, що український народ може прийти до повноцінного існування, лише повернувшись до своїх витоків.
На первой картине изображено четверо крестьянских детей в поле. Солнечный яркий день. От картины веет теплом. Дети собирают грибы. Старшая девочка держит на руках младшего братика или сестричку. Ребенок постарше палочкой разгребает траву в поисках грибов. Дети еще слишком малы, чтобы работать в поле. Но они уже, как могут семье. Старшая сестра приглядывает за малышом. А все они отправились за грибами, чтобы принести что-нибудь поесть домой. На заднем плане мальчик в простой белой холщовой рубашке тащит уже тяжелую корзину. Дети одеты очень просто. Все они босиком. Девочка одета в синюю юбку, белую рубашку. Голова повязана платком. Мальчик с корзиной надел, видимо, отцовский картуз — видно,что он ему велик. Дети заинтересованно смотрят в траву, будет ли там шляпка гриба — ведь, если они принесут добычу домой, у семьи будет вкусная похлебка. Художник с большой симпатией нарисовал этих ребят
Іноді доводиться чути, що поклоніння Крішні, шанувальників якого більшає в Україні, підриває наше національне коріння, нашу культуру й духовність. Насправді ж, як бачимо, усе якраз навпаки - інтерес українського народу до ведичної культури походить з історичного коріння.
Духовні скарби ведичної культури - не просто собі цікава архаїка. В них пульсує реальне, дійове знання, якого нам так не вистачає нині, в час безпам'ятства й невігластва.
На жаль, ще багато лідерів суспільства вважають другорядним питання поширення ведичних знань, віддаючи пріоритет насущним політичним, економічним і соціальним питанням, не усвідомлюючи, що їх буде легше вирішувати, коли людство оволодіє цими знаннями.
У Ведах містяться такі знання з філософії, психології й медицини, астрономії й астрології, фізики й хімії, мікробіології й математики, літератури й мистецтва, історії й загальнолюдських проблем, які можуть стати корисним набутком сучасної наукової думки, до подолати соціальну кризу.
Прийшов час зрозуміти, що Веди - це загальнолюдське надбання, одвічні витоки української культури, мудрість їх перевірена тисячоліттями. Відмінність лише в тому, що в Індії вони збереглись і передаються без спотворень низкою учнівської послідовності - як наука про Бога (поєднання філософії й релігії). А в Україні вони залишились тільки в легендах і казках.
Все більше народознавців схиляються до думки, що український народ може прийти до повноцінного існування, лише повернувшись до своїх витоків.
На первой картине изображено четверо крестьянских детей в поле. Солнечный яркий день. От картины веет теплом. Дети собирают грибы. Старшая девочка держит на руках младшего братика или сестричку. Ребенок постарше палочкой разгребает траву в поисках грибов. Дети еще слишком малы, чтобы работать в поле. Но они уже, как могут семье. Старшая сестра приглядывает за малышом. А все они отправились за грибами, чтобы принести что-нибудь поесть домой. На заднем плане мальчик в простой белой холщовой рубашке тащит уже тяжелую корзину. Дети одеты очень просто. Все они босиком. Девочка одета в синюю юбку, белую рубашку. Голова повязана платком. Мальчик с корзиной надел, видимо, отцовский картуз — видно,что он ему велик. Дети заинтересованно смотрят в траву, будет ли там шляпка гриба — ведь, если они принесут добычу домой, у семьи будет вкусная похлебка. Художник с большой симпатией нарисовал этих ребят
Объяснение: