Головні герої: Скрудж, його сестра Фен та племінник, привид Марлей, Духи Головний герой «Різдвяна пісня в прозі» – власник торгового союзу «Скрудж і Марлей» Скрудж. Це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів». Люди боялися і не любили його. Скрудж не поважав свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі до нього з’явився привид товариша і компаньйона Марлей, про який він давно забув. Привид Марлей розповів, як він тепер кається і страждає від того, що не робив добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Настоящого і Духом Майбутнього Різдва. Подорож Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє до йому багато чого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною – давав щедрі пожертви бідним, допоміг сім’ї клерка Боба, привітно ставився до племінника – сина улюбленої сестри Фен.
1. Самоотверженный заяц. Чтобы брата невесты, он бежал к волку, забыв про собственную жизнь. Трусливый, послушный, не имеющий силы воли.
2. Волк. Просто жестокий хищник, садист.
3. Волчица. Тоже жестокая, но проявить снисхождение.
4. Невестин брат. Точно такой же трусливый заяц.
5. Невеста, а потом жена зайца. Любит своего ушастенького, согласна одна воспитывать зайчат.
Главная мысль (и проблема) сказки: много у нас таких людей, которые доходят до полнейшего идиотизма в своем преклонении перед сильными мира сего, да еще порядочные до аномалии: обещал волку вернуться, чтобы тот его съел, и вернулся, хотя можно было убежать. До сих пор это проблема многих, к сожалению. А писатель учит нас не позволять себя использовать.
Головні герої: Скрудж, його сестра Фен та племінник, привид Марлей, Духи Головний герой «Різдвяна пісня в прозі» – власник торгового союзу «Скрудж і Марлей» Скрудж. Це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів». Люди боялися і не любили його. Скрудж не поважав свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі до нього з’явився привид товариша і компаньйона Марлей, про який він давно забув. Привид Марлей розповів, як він тепер кається і страждає від того, що не робив добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Настоящого і Духом Майбутнього Різдва. Подорож Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє до йому багато чого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною – давав щедрі пожертви бідним, допоміг сім’ї клерка Боба, привітно ставився до племінника – сина улюбленої сестри Фен.
Объяснение:
Главные герои сказки "Самоотверженный заяц":
1. Самоотверженный заяц. Чтобы брата невесты, он бежал к волку, забыв про собственную жизнь. Трусливый, послушный, не имеющий силы воли.
2. Волк. Просто жестокий хищник, садист.
3. Волчица. Тоже жестокая, но проявить снисхождение.
4. Невестин брат. Точно такой же трусливый заяц.
5. Невеста, а потом жена зайца. Любит своего ушастенького, согласна одна воспитывать зайчат.
Главная мысль (и проблема) сказки: много у нас таких людей, которые доходят до полнейшего идиотизма в своем преклонении перед сильными мира сего, да еще порядочные до аномалии: обещал волку вернуться, чтобы тот его съел, и вернулся, хотя можно было убежать. До сих пор это проблема многих, к сожалению. А писатель учит нас не позволять себя использовать.