Сделать анализ музыки Рахманинов-Сирень (Синявская) Анализ, это – образ, главная мысль музыки, мелодия, темп, ритм, динамика, тембр, регистр (высота звуков) и, главное, музыкальный размер.
«Біла ворона» – оперна народна драма, втілена засобами джаз-, поп- і хард-року. В її основу покладено драматичну поему про життя і трагічну загибель легендарної французької завойовниці Жанни д’Арк. Орлеанська Діва зуміла вщент переломити хід Столітньої війни, очоливши французький народ і привівши його до перемоги. Однак, зведений нею на трон король Франції Карл VII, зрадив її та віддав на поталу ворогам. 30 травня 1431 року Жанна була спалена живцем на вогнищі в Руані «за єресь, відьомство та носіння чоловічого одягу». Ім’я дівчини стало справжнім символом жаги до свободи й самопожертви заради любові до Батьківщини.
Поетичний текст Ю. Рибчинського має глибоко емоційний характер, властивий жанру рок-опери. Лібрето сповнене значною кількістю художніх засобів – філософських узагальнень, аналогій, алегорій тощо. Музичне вирішення вистави з максимальною точністю розкриває драматичні події лібрето. Тут Г. Татарченко висвітлив основні риси свого індивідуального композиторського почерку. Його світосприйняття зосереджене на двох іпостасях – інтелектуальному трактуванні рок-музики та академічних постмодерних прагненнях до синкретизму, подолання меж між кітчем й інтелектуальним мистецтвом. Техніка монтажу, використання алюзій до класичних зразків, постійна зміна виразових засобів – все це властиве творчості митця. За визначенням композитора, домінантою його творчого бачення в опері «Біла ворона» є принцип «стильової еклектики».Опера має номерну структуру. Кожен з її компонентів збагачений характерними ритмоінтонаційними зворотами, властивими сучасній поп-музиці та джазу водночас. Музична драматургія твору насичена розгалуженою системою лейтмотивів (лейтмотив свободи, лейтмотив Жанни, лейтмотив народу «Слава, Жанно» тощо). У вокальних партіях героїв відчутне пісенне начало, що межує з елементами декламації. Центральне місце у драматургії рок-опери, яке заразом виконує роль філософського узагальнення, відведено двом номерам – «Свободі» з І дії та «Білій вороні» з ІІ дії. Їх вирізняє маршова ритмічна основа, досягнена остинато ударних, чітка артикуляція та декламаційний характер мелодичної лінії. Жанровий аспект твору позначений використанням естрадних стилів. Рок-н-рол допомагає розкриттю образу королівського двору, блюз, соул, поп-рок – притаманні образу головної героїні. Масові сцени композитор вирішує, послуговуючись традиціями французької народної музики. Також тут можна говорити й про сонорні ефекти, зокрема застосування лейттембру. Акустичні духові інструменти, зокрема гобой, саксофон, зосереджені навколо образу Жанни; електрогітара та ударні (литаври, барабан) пов’язані з образом ворогів, або ж з переломними моментами опери. Драматичний фінал супроводжують мелодичні ремінісценції (інтонації з дуету головних героїв з І дії, головні лейтмотиви опери), який композитор втілює засобами поліфонії, поліфактури.
Прем’єра «Білої ворони» відбулася у Львові напередодні проголошення Україною незалежності й увінчалася неабияким успіхом. 1989 рік знаменував появу першої української рок-опери, а відтак і естрадних шлягерів у виконанні співаків популярної музики того часу – В. Леонтьєва, Т. Гвердцителі, О. Малініна, М. Караченцова, В. Білоножко та інших. Пісні стали настільки відомими, що виникла необхідність у записі платівки, яка в радянські часи розпаду, багатьма заслуховувалася «до дір».
«В пещере горного короля» - это красочная пьеса со сказочно-фантастическим характером в спектакле «Пер Гюнт» иллюстрирует сцену, в которой главный герой попадает во дворец Доврского деда – властителя королевства лесной нечисти: ведьм, троллей, кобольдов и леших.
Произведение, написанное в тональности си минор, имеет простое, но своеобразное строение, основанное на неоднократном повторении одной темы, незамысловатый мотив которой напоминает старинный шотландский напев.
Каждый раз тема появляется с новыми фигурациями в сопровождении, усиливающими не только её причудливость, но и динамику. Всё это отвечает задуманному композитором образу: неслаженная пляска горных чудовищ, нарастающий галдеж, в итоге переходящий в ор.
«В пещере горного короля» - это маленькое, но достойное восхищения произведение внесло свой вклад в мировую славу её создателя. Оно звучит так ярко и запоминающее, что никого не может оставить равнодушным, поэтому широко и с успехом используется в массовой культуре. Не многие музыкальные произведения, созданные композиторами во все времена, удостаиваются такой почести.
Объяснение:
«Біла ворона» – оперна народна драма, втілена засобами джаз-, поп- і хард-року. В її основу покладено драматичну поему про життя і трагічну загибель легендарної французької завойовниці Жанни д’Арк. Орлеанська Діва зуміла вщент переломити хід Столітньої війни, очоливши французький народ і привівши його до перемоги. Однак, зведений нею на трон король Франції Карл VII, зрадив її та віддав на поталу ворогам. 30 травня 1431 року Жанна була спалена живцем на вогнищі в Руані «за єресь, відьомство та носіння чоловічого одягу». Ім’я дівчини стало справжнім символом жаги до свободи й самопожертви заради любові до Батьківщини.
Поетичний текст Ю. Рибчинського має глибоко емоційний характер, властивий жанру рок-опери. Лібрето сповнене значною кількістю художніх засобів – філософських узагальнень, аналогій, алегорій тощо. Музичне вирішення вистави з максимальною точністю розкриває драматичні події лібрето. Тут Г. Татарченко висвітлив основні риси свого індивідуального композиторського почерку. Його світосприйняття зосереджене на двох іпостасях – інтелектуальному трактуванні рок-музики та академічних постмодерних прагненнях до синкретизму, подолання меж між кітчем й інтелектуальним мистецтвом. Техніка монтажу, використання алюзій до класичних зразків, постійна зміна виразових засобів – все це властиве творчості митця. За визначенням композитора, домінантою його творчого бачення в опері «Біла ворона» є принцип «стильової еклектики».Опера має номерну структуру. Кожен з її компонентів збагачений характерними ритмоінтонаційними зворотами, властивими сучасній поп-музиці та джазу водночас. Музична драматургія твору насичена розгалуженою системою лейтмотивів (лейтмотив свободи, лейтмотив Жанни, лейтмотив народу «Слава, Жанно» тощо). У вокальних партіях героїв відчутне пісенне начало, що межує з елементами декламації. Центральне місце у драматургії рок-опери, яке заразом виконує роль філософського узагальнення, відведено двом номерам – «Свободі» з І дії та «Білій вороні» з ІІ дії. Їх вирізняє маршова ритмічна основа, досягнена остинато ударних, чітка артикуляція та декламаційний характер мелодичної лінії. Жанровий аспект твору позначений використанням естрадних стилів. Рок-н-рол допомагає розкриттю образу королівського двору, блюз, соул, поп-рок – притаманні образу головної героїні. Масові сцени композитор вирішує, послуговуючись традиціями французької народної музики. Також тут можна говорити й про сонорні ефекти, зокрема застосування лейттембру. Акустичні духові інструменти, зокрема гобой, саксофон, зосереджені навколо образу Жанни; електрогітара та ударні (литаври, барабан) пов’язані з образом ворогів, або ж з переломними моментами опери. Драматичний фінал супроводжують мелодичні ремінісценції (інтонації з дуету головних героїв з І дії, головні лейтмотиви опери), який композитор втілює засобами поліфонії, поліфактури.
Прем’єра «Білої ворони» відбулася у Львові напередодні проголошення Україною незалежності й увінчалася неабияким успіхом. 1989 рік знаменував появу першої української рок-опери, а відтак і естрадних шлягерів у виконанні співаків популярної музики того часу – В. Леонтьєва, Т. Гвердцителі, О. Малініна, М. Караченцова, В. Білоножко та інших. Пісні стали настільки відомими, що виникла необхідність у записі платівки, яка в радянські часи розпаду, багатьма заслуховувалася «до дір».
«В пещере горного короля» - это красочная пьеса со сказочно-фантастическим характером в спектакле «Пер Гюнт» иллюстрирует сцену, в которой главный герой попадает во дворец Доврского деда – властителя королевства лесной нечисти: ведьм, троллей, кобольдов и леших.
Произведение, написанное в тональности си минор, имеет простое, но своеобразное строение, основанное на неоднократном повторении одной темы, незамысловатый мотив которой напоминает старинный шотландский напев.
Каждый раз тема появляется с новыми фигурациями в сопровождении, усиливающими не только её причудливость, но и динамику. Всё это отвечает задуманному композитором образу: неслаженная пляска горных чудовищ, нарастающий галдеж, в итоге переходящий в ор.
«В пещере горного короля» - это маленькое, но достойное восхищения произведение внесло свой вклад в мировую славу её создателя. Оно звучит так ярко и запоминающее, что никого не может оставить равнодушным, поэтому широко и с успехом используется в массовой культуре. Не многие музыкальные произведения, созданные композиторами во все времена, удостаиваются такой почести.