1.Чим були здивовані Іван та його вуйко? 1б.
а) німий заговорив; б) побачили поліцію; в) плакали діти; г) побачили вовка.
2. Яку вагу зі штангою І.Сила виконав під час тренування? 1б.
а) 100 кіл; б) 160 кіл; в) 120 кіл; г) 70 кіл.
3. З'ясуйте назву твору та автора поетичних рядків: На столі лежать зошитки малі,
І роботи час проганяє втому. 1б.
а) О.Теліга «»Радість»; б) О.Ольжич «Захочеш – і будеш»; в) А.Малишко «Вчителька»
4. Скільки пісень у творчому доробку А.Малишка: 1б.
а) понад 30; б) 11; в) близько 40; г) понад сто.
5. Дайте відповідь на питання. Що символізує рушник у поезії А.Малишка «Пісня про
рушник»? 1б.
6. Поєднайте приклади художніх засобів віршів А.Малишка з їхнім визначенням. 2б.
1.Вчителько моя, зоре світова а) порівняння
2. Мита – перемита, дощами – дощами б) звертання
3. Я візьму той рушник в) повтори
наче долю г) епітети
4. Рушничок, доріжка д) окличне речення
5. На Вкраїні милій! ж) пестливі слова
6. В молодій весні, в колгоспнім полі з) метафора
7. Живе у серці стільки літ Ота стежина
7. Визначіть тему та основну думку твору О.Гавроша «Неймовірні пригоди І.Сили». 2 б.
8. Напишіть невеликий твір на основі прочитаних творів на одну з тем: 3б.
1. Лірика Андрія Малишка – це пісня для душі.
2. Мої роздуми над піснею А.Малишка «Вчителька».
3. Гімн материнської любові у творчості А.Малишка.
4. Образ рушника як нерозривного зв’язку матері та дітей.
Знайомлячись з поезіями Л. Костенко, я й сама замислилася над тим, що ж таке – людські крила. На мій погляд, такі крила є у кожного з нас, і чим доросліше стає людина, тим більше розкриваються її крила, але їх треба відчувати, ними треба вміти користуватися. Та для чого ж людині крила, якщо вона не літає? Крила ці – можливість піднятися якщо не над землею, то духовно. Крила людські – це прагнення та бажання, наполегливість і цілеспрямованість у будь-якій справі. І кожен з нас повинен використовувати крила для самопізнання і самоствердження, для подолання життєвих труднощів і розвитку кращих душевних якостей.
Твір з'явився у XVI столітті і відомий у багатьох варіантах. Упродовж кількох віків його текст змінювався. Відносно фіксований виклад зберігся з XIX ст.
Основа сюжету — розповідь про трагічну загибель народного улюбленця, Байди. Документально це прізвище не зафіксовано, однак реальні історичні деталі сюжету дали підстави для пошуків конкретної особи, факти із життя якої покладено в основу оспіваного в думі образу. Існує кілька версій щодо його прототипу. Слово «Байда» сприймається як власна назва, додаток до прізвища — Байда-Вишневецький. Для тієї доби звично було давати героям влучні прізвиська. Однак українській мові відома й загальна назва «байда», яка ще наприкінці XIX століття вживалася на позначення гультяя, людини безтурботної. У сучасній літературній мові є спільнокореневі слова: «байдикувати», «байдуже».
За сюжетом, значення «гультяй» щодо слова «байда» не вмотивовується, хоча герой і п'є горілку «не день, не два, не одну нічку та й не годиночку». Насправді козаки так і проводили вільні від боїв і походів дні.