"Гріє сонечко" - один з віршів Івана Франка, який був виданий у збірці "З монами" у 1898 році. Вірш має трохи більше ніж 4 рядки, тож його можна вважати скоріше кількісно скудним.
Давайте розглянемо вірш поетапно:
1. Першим кроком в аналізі буде розуміння заголовка "Гріє сонечко". Він вказує на те, що вірш розповідає про дію сонця. Тож можемо припустити, що він буде про природу і/або про щось позитивне, пов'язане з сонцем.
2. Наступним кроком є аналіз першого рядка вірша:
"Гріє сонечко промінчиком усе поле."
У цьому рядку автор описує те, як сонечко промінчиком гріє повністю поле. Красива візуалізація допомагає нам уявити собі яскраве, тепле літнє сонце, яке зігріває землю.
3. Третій рядок вірша:
"Травичка гнеться — хилиться веселкова колба."
Цей рядок описує, як травичка, під впливом тепла сонечних промінців, гнеться і хилиться, нагадуючи веселкову колбу. Тут автор використовує описову метафору, щоб донести до читача зображення того, як трава реагує на сонячне світло.
4. Четвертий рядок:
"Стогни вода, стогнуть рум'яні калини."
В цьому рядку автор описує, як вода "стогнить" - можливо, від тепла, а також як рум'яні калини (вишні) також реагують на нагрітість.
Отже, вірш "Гріє сонечко" Івана Франка є описом того, як сонце опромінює, зігріває та впливає на природу навколо нас. Проміння сонця гріє поле, змушує травичку гнутися та хилятися і впливає на воду та калини.
Важливо зазначити, що аналіз вірша може мати різні інтерпретації. Кожен читач може розглядати його зі своїм особистим сприйняттям та розумінням.
:Як умру, то поховайтеМене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій…Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, поет відчув відгомін спалахів селянських повстань по Україні… Він побачив, як пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:…вставайте, кайдани порвіте.Це був заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.Поет вірив у світле майбутнє України, вірив, що змінити соціальний устрій гноблених можна. «Заповіт» — це програма його життя, за виконання якої він мужньо боровся. Він хоче, щоб хоч після смерті здійснилась його мрія.Поезія перекладена більш як п’ятдесятьма мовами світу, на слова написано понад півсотні музичних творів. А мелодія «Заповіту», яку знає кожен в Україні, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому.«Заповіт» Т. Шевченка залишив у духовному житті нашого народу помітний слід.І мене в сім’ї великій,В сім’ї вольній, новійНе забудьте пом’янутиНезлим тихим словом.
Давайте розглянемо вірш поетапно:
1. Першим кроком в аналізі буде розуміння заголовка "Гріє сонечко". Він вказує на те, що вірш розповідає про дію сонця. Тож можемо припустити, що він буде про природу і/або про щось позитивне, пов'язане з сонцем.
2. Наступним кроком є аналіз першого рядка вірша:
"Гріє сонечко промінчиком усе поле."
У цьому рядку автор описує те, як сонечко промінчиком гріє повністю поле. Красива візуалізація допомагає нам уявити собі яскраве, тепле літнє сонце, яке зігріває землю.
3. Третій рядок вірша:
"Травичка гнеться — хилиться веселкова колба."
Цей рядок описує, як травичка, під впливом тепла сонечних промінців, гнеться і хилиться, нагадуючи веселкову колбу. Тут автор використовує описову метафору, щоб донести до читача зображення того, як трава реагує на сонячне світло.
4. Четвертий рядок:
"Стогни вода, стогнуть рум'яні калини."
В цьому рядку автор описує, як вода "стогнить" - можливо, від тепла, а також як рум'яні калини (вишні) також реагують на нагрітість.
Отже, вірш "Гріє сонечко" Івана Франка є описом того, як сонце опромінює, зігріває та впливає на природу навколо нас. Проміння сонця гріє поле, змушує травичку гнутися та хилятися і впливає на воду та калини.
Важливо зазначити, що аналіз вірша може мати різні інтерпретації. Кожен читач може розглядати його зі своїм особистим сприйняттям та розумінням.