Це пора, коли оживає казка з її міфічними істотами. Саме в цей момент люди відувають своє справжнє єство, бо вони знімають маски. Що їм допомагає це відчути? Останній червоний промінчик сонця на небі? Важкі темні хмари, що, насуваючись, заявляють світові про свою грандіозність? Чи легкий вітер, що відганяє усі турботи? Надвечір'я... таке тихе і спокійне слово. Зорі, запалені ліхтарі на вулицях...І так приємно залишитись із своїми думками на одинці...
