Укажіть складні речення у яких засобом зв'язку між частинами служать споучники .шлях пролягає полем через ліси і зарослі бор і хащі.одцвітали яблуні й тмяні пахощі насичуаали повітря заявила в долині червона калина ніби засміялась дівчина калина.в небі листівка мрія далека що на колах вину принесла.любіть травинкуі тваринкуі сонце завтрашнього дня вечірня в попелу ринку шляхетну інозідь коня

1.Вы когда-нибудь бывали в России? - Have you ever been to Russia? Yes, I have.

2. (А вот здесь начинаются сомнения. Мне известно, что present perfect не употребляется в вопросах, начинающихся с when и where, а как насчет How many times?)

- Как интересно! Сколько раз вы там были? - Я был там дважды.

- How interesting! How many times have you been there? I've been there twice. Так можно или нужен past simple?

Укажите правильные варианты, которые можно использовать в данном контексте. Если глагол можно использовать, но неверен предлог, будьте добры, напишите так как должно быть. Да, и заменять на to be не стоит, т.к. в использовании его у меня вопросов нет. Благодарю заранее.

- Когда вы туда ездили (именно так, а не "были")?
- В первый раз я съездил в Россию 2 года назад, а второй раз – в году.

3.
- When did you visit it (наверное, there не подойдет здесь?)?
- The first time I visited Russia 2 years ago and the second time I visited it last year. (Вот в этих вторых предложениях тоже, мне кажется, есть ошибки).

4.
- When did you travel to Russia (there)?
- The first time I travelled there 2 years ago and the second time I travelled to it last year.

5.
- When did you ride to Russia?
- The first time I rode there 2 years ago and the second time last year.

6.
- When did you come to Russia?
-The first time I came there 2 years ago and the second time last year.

7.
- When did you journeyed to Russia?
- The first time I journeyed there 2 years ago and I journeyed last year the second time

Моя розповідь буде про птахів, точніше, про одного з них. Я розкажу про дятла. Одного разу я поїхав до родичів у село. Там я гуляв у їхньому саду, великому та старому.І ось, під час моєї прогулки, я почув голосне: “Тук-тук!” . А потім пролунало чітке рипіння дверей: “Тр-р-р!”. Немовби хтось постукав, і для нього самі відчинилася старі та незмащені дер'евяні двері. Але у садку навколо мене ніяких дверей, звісно, не було! Я почав здивовано озиратися, а тим часом звук пролунав ще раз, над самою моєю головою.